15 квітня 2014 рокусправа № 320/2195/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2014 року у справі №320/2195/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправним рішення відповідача про відмову у призначені підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну допомогу державну допомогу з 31.12.2008 року по теперішній час, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум за цей період.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 лютого 2011 року у справі № 2а-5633/11 залишено без змін.
05 березня 2014 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява представника управляння державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області за вх. № 7240 про зміну способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції, згідно якої для повного виконання судового рішення виникла необхідність змінити порядок його виконання, а саме змінити слова в резолютивній частині рішення з «зобов'язати» провести перерахунок та виплатити» на «стягнути» суму недоплаченої пенсії.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2014 року подання задоволено; змінено спосіб та порядок подальшого виконання виконавчого документу № 2а-5633/11, виданий Мелітопольським міськрайонним судом, в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду у м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 25 липня 2010 року по 25 січня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач по даній адміністративній справі подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.03.2014 року у справі №398/316/14-а про задоволення подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені подання.
Справа розглянута відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
07 лютого 2011 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано стягувачеві видано виконавчий лист.
Відповідно до відповіді Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області від 23.08.2013 року не вбачається можливоті виконати постанову суду по справі № 2-а-5633/11 та провести додаткові виплати відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно приписів ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення ( відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежного від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яке бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження-із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Необхідною умовою для зміни способу виконання судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України є наявність виняткових обставин, які б зумовлювали необхідність такої зміни, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Тобто, зміна способу виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
Звертаючись з заявою до суду про зміну способу виконання судового рішення, заявник, просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду з «зобов'язати» на «стягнути».
Колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється прийняття судом нових заходів для виконання рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим, але при цьому не змінюючи його змісту. А зміна способу і порядку виконання рішення суду з «зобов'язати» на «стягнути» фактично потягне за собою зміну резолютивної частини судового рішення.
Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує те, що орган Пенсійного фонду України, фактично не є власником коштів, які підлягають виплаті позивачу у справі, а здійснюють, по суті, лише розподіл таких коштів, які надходять з Державного бюджету України у встановленому законом порядку.
Відмовляючи в задоволені заяви колегія суддів зважує на інформаційний лист Вищого Адміністративного Суду Україна від 13 червня 2013 року за вх. № 1483/12/13-12 та до постанови Верховного Суду України від 28 жовтня 2008 року , відповідно до яких згідно ст.ст.21,105, 162 КАС України адміністративний суд повинен визнавати дії відповідачів - органів, які здійснюють нарахування та виплати соціальних виплат пенсій категорії громадян, протиправними у випадку порушення закону та зобов'язувати здійснювати нарахування і виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Таке правило підлягає застосуванню і під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання удового рішення.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність будь-яких законних підстав для задоволення даної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області - задовольнити.
Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 березня 2014 року у справі №320/2195/14-а - скасувати.
У задоволенні Управляння державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко