Ухвала
Іменем України
"26" грудня 2013 р. справа № 2а-5046/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області
на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.10.2011 р., прийняту у порядку скороченого провадження,
у справі № 2а-5046/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області,
про визнання протиправними дій,-
встановив:
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просив поновити пропущений строк звернення до суду; визнати дії відповідача протиправними стосовно виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 75 грн. протиправними; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги на оздоровлення за 2008-2011 роки у відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.10.2011 року позовні вимоги позивача задоволено в частково - визнано дії відповідача щодо не донарахування та недоплати позивачу як потерпілій особі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу як потерпілій особі від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік на підставі ст. 48Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з трьох мінімальних заробітних плат на день здійснення виплати з урахуванням виплаченого; позовні вимоги позивача за період з 2009 по 2010 рік залишити без розгляду.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як особа яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
Вирішуючи спірні правовідносини та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у 2011 році має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому статтею 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - три мінімальні заробітні плати.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» не надано право Кабінету Міністрів України на 2011 рік встановлювати розмір соціальних виплат передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, в 2011 році відповідач повинен виплачувати позивачу допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем за 2011 рік щорічна допомога на оздоровлення позивачу виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено щорічну допомогу як евакуйованому із зони відчуження у 1986 році 2 категорії у розмірі 75 гривень.
Разом з тим, пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір заробітної плати.
Так, мінімальний розмір заробітної плати, з розрахунку якої виплачується щорічна допомога на оздоровлення, згідно із Законом України "Про встановлення мінімальної заробітної плати" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» в значно більший, ніж встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, розмір щорічної допомоги на оздоровлення.
Таким чином, аналіз наведених норм правових актів дає підстави дійти висновку, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року фіксований розмір щорічної допомоги на оздоровлення суперечить статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено більший розмір такої допомоги з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
В 2005 році Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розмір щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року, яка істотно звужує обсяг встановлених Конституцією та Законами України прав, застосуванню не підлягає.
Таким чином, враховуючи викладене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач у 2011 році повинен виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.10.2011 р. у справі № 2а-5046/2011 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, визначеному ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун