Рішення від 20.05.2014 по справі 303/2899/14-ц

Справа №303/8687/13-ц

2/303/298/14

Номер стат. звіту - 20

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

з участю позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6

прокурора Мукачівського району Грицак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_4, Мукачівської районної державної адміністрації в особі Органу опіки та піклування, треті особи ОСОБА_8 приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу, Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, Мукачівської районної державної адміністрації в особі Органу опіки та піклування, треті особи ОСОБА_8 приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу, Реєстраційна служба Мукачівського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності.

Свої вимоги мотивують тим, що внаслідок спадкування по закону є співвласниками будинку АДРЕСА_1 площею 134 м.кв. був побудований у 1986 році, що підтверджується технічним паспортом на будинок, виготовленим станом на 13 травня 2013 року ТОВ "Мукачівське районне БТІ та ЕО", технічним паспортом на будинок виготовленим станом на 22.07.87 року. Їх сім'я поселилася у зазначений будинок (будинок батьків їх покійного батька, чоловіка - ОСОБА_9) у 1986 році та проживала у ньому постійно, проживають вони за цією адресою і зараз, зареєстровані у вказаному будинку, іншого місця проживання не мають. Поселилися як члени сім'ї власника будинку. Оскільки їх сім'я постійно проживала у вказаному будинку з метою збільшення житлової площі у 1989 році побудували літню кухню загальною площею 89,3 м.кв., два сараї площею 41,5 та 28,3 м.кв. та вбиральню. Утримували будинок. Право власності на себе не оформляли, оскільки не допускали такого перебігу подій, що настав. У 1994 році помер дід ОСОБА_10. Після його смерті відкрилася спадщина на ? частину будинковолодіння. Спадщину фактично прийняли їх покійна баба ОСОБА_11 та покійний чоловік ОСОБА_9 по ? кожний, так як проживали у вказаному будинку на день відкриття спадщини та утримували його. Документи про прийняття спадщини покійний чоловік ОСОБА_9 не оформив. Крім їх чоловіка у сім'ї ОСОБА_9 є донька ОСОБА_4, яка до 2001 року проживала за межами області, у 2001 році, як зараз стало відомо зареєструвалася у будинку АДРЕСА_1, хоч не проживала з моменту реєстрації за цією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік ОСОБА_9 Спадщина прийнята ними - позивачами та покійною бабою ОСОБА_11 в порядку спадкування за законом, спадкоємці першої черги, згідно ч.3 ч.4 ст.1268 ЦК України, оскільки на день відкриття спадщини вони проживали разом за адресою відкриття спадщини, заяву про відмову від прийняття спадщини не подавали. 07.08.2013 року отримали свідоцтво про право на прийняття спадщини за законом, відповідно до якого усі вони позивачі є власниками по 1/16 житлового АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба ОСОБА_11. У зв'язку з цим вони звернулися до державного нотаріуса Мукачівського району із заявою про прийняття спадщини. На той час уже була заведена спадкова справа за заявою доньки ОСОБА_11- ОСОБА_4. В процесі виготовлення документів на прийняття спадщини у червні 2013 року отримали технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 та звіт про експертну оцінку цього ж домоволодіння виготовлені ТОВ "Мукачівське районне БТІ та ЕО". Із зазначених документів їм стало відомо, що покійна баба ОСОБА_11 після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 оформила Свідоцтво про право власності на будинковолодіння, згідно якого вона та її покійний чоловік ОСОБА_10 стали співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1. За таких обставин ставши власником 13/16 часток домоволодіння АДРЕСА_1 за договором дарування подарувала його ОСОБА_4. Договір дарування було посвідчено приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №798. Даний Договір дарування вважають незаконним у зв'язку із тим, що під час укладення Договору дарування в даному будинку був зареєстрований та проживав неповнолітній ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1. Даним укладеним договором фактично позбавлено неповнолітнього ОСОБА_7 права на користування вищезазначеним житловим приміщенням. Після похорон ОСОБА_11 відповідач ОСОБА_4 закрила будинок в якому знаходяться житлові кімнати і не допускає їх та неповнолітнього до користування даним житловим приміщенням. Її неповнолітній син ОСОБА_7 був членом сім'ї померлої ОСОБА_11 і мав право на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини" схваленої резолюцією 44 сесії генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР України від 27.02.1991 року №789-ХП, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Відповідно до ст.18 ЗУ "Про охорону дитинства" держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти-члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Статтею 12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", передбачає, держава охороняє та захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Орган опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органу опіки та піклування.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задоволити зазначивши, що при укладенні договору дарування були порушені права її брата.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задоволити пояснивши суду, що при укладенні Договору дарування були порушені права її неповнолітнього сина ОСОБА_7 так як, він мав право на користування цілим будинком, що він і робив при житті співвласника ОСОБА_11. Але після її смерті відповідач будинок закрила на ключ і позбавила можливості користуватися ним неповнолітнього її сина ОСОБА_7, який на даний час користується лише літньою кухнею.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала та просила суд задоволити його пояснивши суду, що частки співвласників в будинку не виділені в натурі, а також при укладенні Договору дарування не було надано дозвіл у визначеному законом порядку органом опіки та піклування. Також пояснила, що Закарпатським окружним адміністративним судом було скасовано розпорядження Мукачівської РДА, яким були грубо порушені права неповнолітньої дитини на користування житловим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні пояснивши, що вона не проживала в селі так як працює до 23 години. Відповідачі були в поганих відносинах із її померлою мамою. Її померла мати добровільно вирішила укласти договір дарування. За дозволом органу опіки та піклування зверталася її мами.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні пояснивши суду, що 27.06.2011 року покійна мати її довірительки подарувала останній 13/16 частини будинку. Також пояснила, що розпорядження РДА було скасовано, але відповідач ОСОБА_4 не була залучена у справу.

Представник третьої особи, ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позову, та пояснив, що дійсно розпорядження РДА скасовано судом. Представники органу опіки та піклування РДА недавно приходили по місцю проживання неповнолітнього ОСОБА_7 про, що було складено акт та було встановлено, що дійсно неповнолітній ОСОБА_7 проживає в літній кухні.

Прокурор Мукачівського району Грицак А.В. в судовому засіданні пояснив, що задоволення позову залишає на розсуд суду.

Приватний нотаріус Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не з'явився про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, прокурора Мукачівського району, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №30139544 від 31.05.2011 року співвласниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 частка якого складає 3/16 частини та ОСОБА_11 частка якої складає 13/16 частини.

У відповідності до Свідоцтва про прийняття спадщини за законом від 17.05.2010 року ОСОБА_11 прийняла спадщину за померлим сином ОСОБА_9 в ? частині будинку, а також у Свідоцтві було зазначено, що після смерті ОСОБА_10 спадкоємцем був його син ОСОБА_9, який прийняв спадщину, але не оформив її.

Згідно повторного свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 17.07.2006 року ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

У відповідності до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 02.01.2013 року ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні встановлено, що 27.06.2011 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 було укладено Договір дарування 13/16 часток домоволодіння під АДРЕСА_1, Закарпатської області.

Встановлено, що у відповідності до довідки №2512 від 30.09.2010 року виданої Ракошинською сільською радою ОСОБА_11, мешканці АДРЕСА_1, а саме, що у житловому будинку зареєстровані та проживають: невістка ОСОБА_2, внука ОСОБА_13, внук ОСОБА_7- НОМЕР_4 та дочка ОСОБА_4

У відповідності до свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 02.03.2001 року ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що у відповідності до довідки №1430/02-13 від 30.05.2011 року виданої Ракошинською сільською радою ОСОБА_11, мешканці АДРЕСА_1, а саме, що до складу її сім'ї входять члени: дочка ОСОБА_4, невістка ОСОБА_2, внучка ОСОБА_13 та внук ОСОБА_7 - НОМЕР_4.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року, яка набула законної сили 23.12.2013 року, розпорядження голови Мукачівської РДА №175 від 12.04.2011 року "Про надання згоди на здійснення правочинів стосовно нерухомого майна право користування на яке має малолітній ОСОБА_7." визнано незаконним та скасовано. Однією з підстав скасування розпорядження судом було зазначено, що видане воно всупереч основній меті діяльності органу опіки та піклування - захисту майнових та житлових прав дитини з порушенням процедури прийняття рішення.

У відповідності до листа №02-14/2489 від 25.12.2013 року Мукачівської РДА встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає у літній кухні, так як ОСОБА_4 будинок закрила, чим позбавила можливості неповнолітнього проживати в ньому.

Таким чином встановлено, що неповнолітній ОСОБА_7 на момент укладення Договору дарування від 27.06.2011 року проживав за адресою АДРЕСА_1 і мав право користування даним будинком, який був постійним та єдиним його місцем проживання, а як було зазначено вище розпорядження голови від 12.04.2011 року за №175 було визнано незаконним та скасовано.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно п.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 56 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири) які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири) якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Статтями 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що діти - члени сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно із ст. 12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Відповідно до ст.3 Конвенції "Про права дитини" схваленої резолюцією 44 сесії генеральної асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР України від 27.02.1991 року №789-ХП, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Договір дарування від 27.06.2011 року, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 в порушення вимог ч.6 ст. 203 та ч.1 ст.215 ЦК України, а тому є недійсним, оскільки неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент укладення Договору дарування мав право користування будинком, який був постійним і єдиним місцем його проживання, в зв'язку з чим для укладення Договору дарування необхідна була згода органу опіки та піклування, яка надається відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3,10,11,60,209,212,214-215,217,218 ЦПК України, ст.ст. 15,16,29,203,215,230,317,358,405 ЦК України, ст.ст. 64, 156 ЖК України, ст. 12 ЗУ "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", ЗУ "Про охорону дитинства", суд,-

РІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати недійсним Договір дарування 13/16 часток домоволодіння під АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,1682 га, кадастровий номер 2122786801:00:103:0090, укладений 26.06.2011 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_4, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №798.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на 13/16 часток домоволодіння під АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,1682 га, кадастровий номер 2122786801:00:103:0090, що виникло на підставі Договору дарування укладеного 26.06.2011 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_4, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №798.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_1 344 (триста сорок чотири) гривні 41 копійку сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Головуючий Ю.Ю.Куцкір

Попередній документ
38847619
Наступний документ
38847621
Інформація про рішення:
№ рішення: 38847620
№ справи: 303/2899/14-ц
Дата рішення: 20.05.2014
Дата публікації: 29.05.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин