03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а
Справа № 22-ц/796/6956/2014 Головуючий в 1 інстанції - Голік Н.О.
Доповідач - Шиманський В.Й.
20 травня 2014 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Шиманського В.Й.
Суддів - Махлай Л.Д., Левенця Б.Б.
при секретарі - Ошедшій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Із вказаним позовом до суду позивач звернулась у жовтні 2010 року.
Зазначала, що 08.04.2010 р. відбулось залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності. Вищевказану квартиру було залито з вини вище розташованої квартири АДРЕСА_2, яка належить відповідачу.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, вартість матеріального збитку становить 58 526,00 грн.
Позивач також зазначала, що внаслідок залиття квартири їй було завдано моральних страждань, внаслідок чого мала погане самопочуття та головні болі.
На підставі викладеного, внаслідок уточнених позовних вимог, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 58 526,00 грн. - матеріальної шкоди, 6 224,00 грн. - інфляційних витрат, 700,00 грн. - витрати на проведення експертизи, 240,00 грн. - витрати на проведення обстеження квартири комісією ЖЕК «Центральна» та моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 59 466,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даного рішення та ухваленні нового про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана надати ті докази, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи оскаржене у справі рішення суд виходив із вимог даної норми закону, зібраних у справі та наданих сторонами доказів, яким дав повну, всебічну та об'єктивну оцінку.
Судом вірно встановлено, що 08.04.2010 р. відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 з вини вище розташованої квартири АДРЕСА_2, за згаданою адресою, внаслідок зриву різьбового з'єднання на підводці до бойлера, що підтверджується актом КП ЖЕК «Центральна» від 09.04.2010 р. (а.с. 5).
Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.06.1998 р., посвідченого державним нотаріусом Двадцятої Київської державної нотаріальної контори Бочкарьовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №2-4009 (а.с. 21-22).
З розписки від 08.04.2010 р. вбачається, що ОСОБА_2, власник квартири АДРЕСА_2, не заперечує відновити ремонтні роботи після затоплення 08.04.2010 р. квартири АДРЕСА_1 в розмірі завданого збитку, зафіксованого актами ЖЕК.
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1., проведеним на замовлення позивача ПП «Національний центр незалежних експертиз», ринкова вартість матеріального збитку становила 58 526,00 грн.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України та роз'яснень, викладених в п. п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується у повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Факт залиття квартири позивача, спричинив їй підвищене психологічне навантаження. Окрім того, позивач тривалий час була змушена проживати у некомфортних умовах, через що відчувала постійний дискомфорт.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Частково задовольняючи позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що неправомірними винними діями та бездіяльністю відповідача позивачу завдано матеріальну і моральну шкоду та наявність підстав та доказів для відповідальності відповідача за завдану шкоду.
Суд першої інстанції на законних підставах стягнув з відповідача суму заподіяної позивачу матеріальної шкоди у розмірі 59 466,00 грн., яка складається з 58 526 грн. - вартість збитку через пошкодження квартири, 700 грн. - вартість проведеного звіту, 240 грн. вартість обстеження квартири.
Враховуючи характер моральних страждань, заподіяних відповідачем залиттям квартири, вірним є висновок суду про стягнення на користь позивачки 1 000 грн. моральної шкоди.
Також судом вірно стягнуто з відповідача понесені матеріальні збитки за проведення експертного дослідження та обстеження квартири комісією ЖЕК «Центральна».
Доводи апеляційної скарги про те, що до подання позову до суду позивачем було обрано відшкодування у вигляді ремонтних робіт у зв'язку з чим вона не могла вимагати матеріального відшкодування у вигляді стягнення коштів, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження даного факту матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 статті 60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Додані до апеляційної скарги квитанції на придбання будівельних матеріалів не можуть підтверджувати того факту, що вони були придбані з метою проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 в рамках відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття від 08.04.2010 р.
Акт про відмову в проведені ремонтних робіт від 14.04.2010 р. також не може бути підставою для скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року.
З огляду на викладене, оскаржене у справі рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення не може бути скасованим з підстав що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: