29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" травня 2014 р.Справа № 924/454/14
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТФАКТОР", м. Київ
до публічного акціонерного товариства агрофірма "Авіс", с. Гуменці Кам'янець-Подільського району
про стягнення 122 781, 82 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача - Коцюруба С.В. за довіренітсю
від відповідача - Філіппова О.О. за довіреністю
з перервою в судовому засіданні
встановив:
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання домовленостей на поставку товарів та надання послуг в розмірі 122 781, 82 грн., з яких: 75 191, 12 грн. заборгованість за договором поставки № 187/01 від 15 вересня 2011 року; 38 712, 60 грн. заборгованість за договором поставки № 96/01 від 14 лютого 2013 року; 8 878, 10 грн. заборгованість за договором про надання послуг. При цьому, позивач вказує, що підтвердженням укладення договорів поставки є видаткові накладні, а наявність договору про надання послуг підтверджується підписаними актами. Як вказує позивач, за умовами договорів поставки відповідач зобов'язаний оплатити товар на умовах передоплати. Проте, незважаючи на належне виконання договорів з боку позивача, відповідач, свої зобов'язання виконав неналежним чином - здійснив оплату лише в частині. Всі вимоги позивача про оплату боргу залишені без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні, додатково подав розрахунок ціни позову та докази часткової оплати боргу.
Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечують, вказують наступне. Посилання позивача на наявність обов'язку відповідача щодо оплати поставленого товару на підставі договорів поставки не відповідає дійсності, оскільки вищевказаних договорів не існує.
Наявність усного договору про надання послуг та існування у зв'язку з цим заборгованості відповідача по оплаті 8 878, 10 грн. також не є доказом порушеного відповідачем зобов'язання, оскільки позивачем не надано доказів настання строків оплати за таким договором.
Також, позивачем не надано доказів (як вказано у відзиві) надсилання відповідачу та отримання останнім вимог про оплату і актів звірки.
З доданих матеріалів вбачається.
На підтвердження здійснення позивачем поставки товарів і надання послуг, а також прийняття останніх відповідачем до справи додано:
- видаткові накладні № 6527 від 3 жовтня 2012 року на суму 17 335 грн., № 6713 від 10 жовтня 2012 року на суму 34 670 грн., № 7039 від 24 жовтня 2012 року на суму 36 056, 80 грн., № 1215 від 4 березня 2013 року на суму 38 712, 60 грн. Разом на суму 126 774, 40 грн. Всі накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.
- акти надання послуг № 4570 від 17 липня 2012 року на суму 4 946, 58 грн., № 6843 від 15 жовтня 2012 року на суму 478, 54 грн., № 7543 від 8 листопада 2012 року на суму 1 483, 94 грн., № 7615 від 12 листопада 2012 року на суму 114, 24 грн., № 8229 від 10 грудня 2012 року на суму 1 722, 62 грн., № 509 від 14 січня 2013 року на суму 3 016, 20 грн., № 3341 від 22 травня 2013 року на суму 1 373, 82 грн. Разом на суму 13 135, 94 грн. Всі акти підписані обома сторонами та скріплені їх печатками;
- довіреності на отримання ТМЦ № 366 від 28 вересня 2012 року, № 380 від 9 жовтня 2012 року, № 397 від 24 жовтня 2012 року, № 63 від 4 березня 2013 року. Довіреності завірені печатками відповідача та скріплені підписами його уповноважених осіб.
Додані позивачем акти звірки розрахунків не підписані сторонами.
Крім того, до справи долучено рахунки на оплату за договорами поставки за період з січня по жовтень 2012 року та за лютий і листопад 2013 року, а також рахунки - договори за надані послуги за період з січня 2012 року по січень 2013 року.
На підтвердження часткової оплати заборгованості позивачем додано:
- банківські виписки з рахунків позивача з зазначеними сумами оплаченими відповідачем згідно виставлених рахунків за договором № 187/01 від 15 вересня 2011 року;
- банківські виписки з рахунків позивача з зазначеними сумами оплаченими відповідачем згідно виставлених рахунків за договором поставки № 96/01 від 14 лютого 2013 року;
- банківські виписки з рахунків позивача з зазначеними сумами оплаченими відповідачем згідно виставлених рахунків - договорів за посередницькі послуги від 16 березня 2012 року до 6 серпня 2012 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Обгрунтовуючи свої вимоги (щодо заборгованості за поставлений товар), позивач вказує на наявність між сторонами двох договорів поставки № 187 / 01 від 15 вересня 2011 року та № 96 / 01 від 14 лютого 2013 року. Однак неподання сторонами до суду цих договорів підтверджує їх відсутність. В той же час відпуск товару позивачем та прийняття їх відповідачем, при належній документальній фіксації операцій відпуску і прийняття, дає підстави дійти висновку реалізації між сторонами усної угоди купівлі-продажу. Поставка та прийняття підтверджені підписами обох сторін та відбитками їх печаток на накладних, зокрема у графах „Відвантажив" та „Отримав". Підпис представника відповідача на накладних підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ, де вказані вищенаведені прізвища отримувачів (повірених).
Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. При цьому, доводи відповідача про відсутність письмового договору не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не спростовують наявність договірних зобов'язань.
За таких обставин, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі (щодо поставки товарів), за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, уклавши таку угоду сторони визначили умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них, в тому числі умови щодо оплати, визначені ст. 692 ЦК України (Оскільки дана стаття відноситься до розділу ЦК, яким регулюються відносини купівлі - продажу).
За ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З видаткових накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 126 774, 40 грн. (як встановлено вище). Обов'язок оплати, в силу ст. 692 ЦК України виникає у відповідача після його прийняття, тобто з дати підписання накладних, які засвідчують прийняття, тобто з 3 жовтня 2012 року на суму 17 335 грн., з 10 жовтня 2012 року на суму 34 670 грн., з 24 жовтня 2012 року на суму 36 056, 80 грн., з 4 березня 2013 року на суму 38 712, 60 грн. Отже, станом на 4 березня 2013 року відповідач мав би оплатити всю вартість поставленого товару за накладними.
Як вбачається з матеріалів справи (виписки банку) відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 12 870 грн. Таким чином, строк оплати поставок за всіма накладними настав. Однак докази здійснення повної оплати відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строки оплати поставленого товару пропущено (докази оплати у повному обсязі відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (126 774, 40 грн. вартість поставленого товару за всіма накладними мінус часткова оплата 12 870, 68 грн.) 113 903, 72 грн.
За таких обставин, позов, в частині стягнення заборгованості за поставлений товар обґрунтований, підтверджений документально та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за надані послуги, судом відмічається наступне. Правовідносини між сторонами, з приводу надання послуг також виникли на підставі угод, реалізація яких відображена в актах надання послуг, які також засвідчені обома сторонами, що свідчить про прийняття відповідачем таких послуг. Проте, на відміну від зобов'язань купівлі - продажу, правовідносини надання послуг мають певне письмове вираження. Так, у актах надання послуг сторони узгодили (шляхом їх підписання), що дані відносини здійснюються на підставі рахунків - договорів. Так, кожен з семи наданих актів складено на підставі окремого рахунку - договору з вказівкою на номер останнього, а саме:
- акт від 17 липня 2012 року № 4570 по рахунку № 5020 від 4 липня 2012 року;
- акт від 15 жовтня 2012 року № 6843 по рахунку № 7167 від 18 вересня 2012 року;
- акт від 8 листопада 2012 року № 7543 по рахунку № 8334 від 2 листопада 2012 року;
- акт від 12 листопада 2012 року № 7615 по рахунку № 8352 від 2 листопада 2012 року;
- акт від 10 грудня 2012 року № 8229 по рахунку № 9197 від 7 грудня 2012 року;
- акт від 14 січня 2013 року № 509 по рахунку № 546 від 11 січня 2013 року;
- акт від 22 травня 2013 року № 3341 по рахунку № 547 від 14 січня 2013 року.
Усі вищевказані рахунки - договори додані до справи та містять відмітку про те, що прийняття замовлення виконавця відбувається шляхом оплати замовником даного рахунку - договору з визначеними в ньому умовами. Рахунки - договори діють до повного їх виконання обома сторонами.
Факт підписання відповідачем актів надання послуг, в яких вказано про їх складання на підставі рахунків - договорів свідчить про те, що відповідач знайомий зі змістом останніх, а від так погоджується з їх умовами (що робить їх умовами договору), в тому числі щодо оплати. Обов'язок же оплати виникає у момент прийняття послуг, тобто з моменту підписання актів, про що вказано в рахунках - договорах (договорах).
За таких обставин, доводи відповідача щодо відсутності встановленого строку оплати за надані послуги є необґрунтованими.
Враховуючи, що строк оплати наданих послуг по всіх актах настав у момент складання актів, відсутність доказів повної оплати послуг (відповідно до виписок банку часткова оплата проведена в розмірі 4 257, 84 грн.) на момент прийняття рішення свідчить про наявність заборгованості, розмір якої підтверджено розрахунком та становить (13 135, 94 грн. загальна вартість послуг мінус 4 257, 84 грн. часткової оплати) 8 878, 10 грн.
Судом відмічається, що при перевірці доданих позивачем розрахунків, судом обрано рахунки - договори та виписки банку лише за період, який входить в предмет розгляду даної справи та які відноситься до накладних та актів, якими обґрунтовується позов. Відповідач же в процесі вирішення спору не надав суду будь-яких обґрунтувань щодо невірності наданого позивачем розрахунку.
Приймаючи до уваги викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, а відтак необхідність його задоволення з покладенням судових витрат на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства Агрофірми "Авіс" (ЄДРПОУ 21332083, Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, с. Гуменці, вул. Вербовецьке шосе, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор" (ЄДРПОУ 35251859, м. Київ, вул. Ушинського, 25А) 122 781, 82 грн. заборгованості та 2 455, 65 грн. судового збору.
Повний текст складений 21 травня 2014 року
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу
3 - відповідачу