27 травня 2009 р.
№ 31/21-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Гончарука П.А., Малетича М.М.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "М'ясний формат"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 року
у справі за позовом
ПП "Рефідім"
до
ТОВ "М'ясний формат"
про
стягнення коштів
у травні 2008 року Приватне підприємство "Рефідім" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясний формат" про стягнення 12 471 грн. 88 коп., з яких 11 305 грн. 11 коп. боргу, 565 грн. 26 коп. штрафу, 516 грн. 26 коп. інфляційних та 85 грн. 25 коп. річних.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "М'ясний формат" на користь ПП "Рефідім" 11 305 грн. 11 коп. боргу, 565 грн. 26 коп. штрафу, 516 грн. 26 коп. інфляційних, 85 грн. 25 коп. -3 % річних та судові витрати.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2009р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Прийняті у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду від 18.05.2009р. порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, помилковість висновків суду про договірну природу заборгованості і просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 року сторони у справі уклали договір № МФ/08-6А, за умовами якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар відповідно до обумовленої специфікації, а останній в свою чергу - його прийняти та, з урахуванням строків обумовлених п. 1 додаткової угоди № 1, сплатити його вартість.
Проте, як встановлено місцевим господарським судом та під час перегляду справи в апеляційному порядку, в період дії зазначеного договору, позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 20 643 грн. 21 коп., вартість якого, як вбачається з залучених до справи платіжних доручень (а.с. 8-15) та акту звірки взаєморозрахунків від 03.11.2008р. (а.с. 16), останнім сплачено лише на суму 9 338 грн. 10 коп.
За таких обставин, коли обсяг поставленого позивачем товару та його вартість підтверджені залученими до матеріалів справи доказами і не оспорюється відповідачем у справі, а сама поставка товару здійснена в період дії договору № МФ/08-6А від 01.01.2008р. і у відповідності з його умовами, то, за відсутності доказів про наявність між сторонами інших цивільно-правових відносин, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про договірну природу спірних правовідносин, обґрунтовано постановили про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних та річних, а також штрафу, передбачених умовами договору № МФ/08-6А від 01.01.2008р., і підстав для скасування прийнятих у справі рішення та постанови, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А.Гончарук
М.М.Малетич