11 червня 2009 р.
№ 58/100-08(н.р.44/164-07(37/16-06)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ВАТ “Харківгаз”
на постанову
та
на рішення
Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року
господарського суду Харківської області від 23.10.2008 року
у справі господарського суду
Харківської області
за позовом
ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”
до
ВАТ “Харківгаз”
про
стягнення 2 855 856,60 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Лебедюк Ю.А.,
- відповідача:
Юрков Т.С.,
У січні 2006 року ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ “Харківгаз” про стягнення 5761588,50 грн. основного боргу за поставлений газ, 1059031,82 грн. пені, 403311,20 грн. штрафу, 1343223,76 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 388829,36 грн. -3% річних.
У лютому 2006 року ВАТ “Харківгаз” звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про визнання права на невідшкодування вартості підсумкових витрат природного газу за договором №06/02-2149 від 28.12.2002 року на постачання природного газу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2006 року в задоволенні позовних вимог по первісному та по зустрічному позовах відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року рішення місцевого господарського суду від 12.10.2006 року скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволені.
Стягнуто на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” 5761588,50 грн. основного боргу, 1059031,82 грн. пені, 403311,20 грн. штрафу, 1343223,76 грн. інфляційних втрат, 388829,36 грн. - 3% річних та 38368,00 грн. судових витрат. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2006 року залишено без змін.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року та рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2006 року у справі № 37/16-06 в частині позовних вимог за первісним позовом про стягнення з ВАТ “Харківгаз” 1059031,82 грн. пені, 403311,20 грн. штрафу, 1343223,76 грн. інфляційних втрат, 388829,36 грн. -3% річних та розподілу судових витрат скасовано. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року з даної справи залишити без змін. В скасованій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою Верховного Суду України від 17.05.2007 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року.
У липні 2007 року ДП “Газ України” АК “Нафтогаз України” подало до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог та просило стягнути з відповідача 1059031,82 грн. пені 540728,76 грн. -3% річних, 2315127,84 грн. інфляційних втрат та 403311,20 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2007 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 1969003,72 грн. інфляційних втрат, 540728,76 грн. -3% річних, 20922,75 грн. і 12343,27 грн. державного мита і 82,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року рішення місцевого господарського суду від 20.08.2007 року змінено. Стягнуто на користь позивача 1832188,68 грн. інфляційних втрат та 502216,02 грн. 3% річних. Стягнуто з ВАТ “Харківгаз” на користь Державного бюджету України 9206,40 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2007 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року та рішення господарського суду від 20.08.2007 року в частині позовних вимог про стягнення з ВАТ "Харківгаз" 2315127,84 грн. інфляційних втрат, 540728,76 грн. -3% річних та судових витрат скасовано. В скасованій частині справу направлено на новий розгляд, в іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2007 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 15.05.2008 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду від 28.02.2008 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 1 969 003,72 грн. інфляційних втрат, 540 725,96 грн. - 3% річних та 877,00 грн. державного мита. В решті позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року рішення місцевого господарського суду від 23.10.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ВАТ “Харківгаз” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року та рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2002 року між ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Харківгаз” було укладено договір на постачання природного газу № 06/02-2149. Предметом цього договору є перехід права власності на природний газ в порядку передбаченому договором.
Відповідно до умов договору, в редакції узгодженого протоколу розбіжностей та додаткових угод № 1 від 21.04.2003 року, № 2 від 08.05.2006 року та № 3 від 10.09.2003, позивач зобов'язався передати відповідачу в 2003 році природний газ виключно для потреб населення в обсязі, з урахуванням можливих втрат газу, до 1047376,140 куб.м., а відповідач -прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Згідно зі ст. 668 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару.
Враховуючи, що сторони договором чітко не встановили порядок та момент переходу ризику втрат газу, тому в даному випадку слід застосовувати приписи ст. 668 ЦК України, а відповідно, обсяги газу, які зафіксовані в актах приймання-передачі природного газу є обсягами газу втраченими відповідачем вже після набуття права власності на ці обсяги, то саме відповідач зобов'язаний оплатити позивачеві вартість цих втрат.
Як встановлено господарськими судами, на підставі актів приймання-передачі газу протягом січня-грудня 2003 року відповідачу поставлено за цим договором природний газ у обсязі 994076,980 куб.м. на загальну суму 122568896,86 грн. Відповідач лише частково розрахувався, у зв'язку з чим заборгованість за поставлений природний газ становить 5761588,50 грн. Дана сума заборгованості, яка є комерційними втратами була погашена відповідачем 28.03.2007 року.
Відповідно до п.5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ протягом місяця поставки здійснюється до 10 числа місяця наступного за звітним.
Оскільки, вартість комерційних втрат є основним боргом, то розраховуватись за такі втрати відповідач зобов'язаний був у встановлений п.5.1 договором строк, тобто до 10 числа місяця наступного за звітним.
Відповідно до ст. 216 ЦК УРСР та ст. 599 ЦК України, зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, п.5.1 цього договору, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про виникнення у позивача права на нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості починаючи з 11.01.2004 року на підставі ст. 625 ЦК України, а відповідно погоджується і з висновками судових інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача 1 969 003,72 грн. інфляційних втрат та 540 725,96 грн. -3% річних за період з 11.01.2004 року по 28.03.2007 року.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийняті без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без змін.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 року та рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2008 року у справі № 58/100-08 (44/164-07 (37/16-06) залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова
Судді О.М.Мамонтова
М.М.Черкащенко