01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.05.2009 № 52/65
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - повідомлений, але не з'явився;
від відповідача - Андрусенко Ю.С. (довіреність № 12-12/77-Д від 12.12.2008 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.03.2009
у справі № 52/65 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"
до Державнеого підприємства "Вугілля України"
про стягнення 21 541,74 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від25.03.2009р. у справі №52/65 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 21 541,74 грн. завданих збитків, 215,42 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушення норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються наступним.
Відповідно до умов договору остаточними вважаються результати отримані шляхом спільного опробування вугілля з представниками відповідача. Для цього сторони передбачили п. 4.8. договору, відповідно до якого, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення допустимої похибки випробування, вантажоодержувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та відповідача для проведення спільного опробування вугілля. Дані отримані в результаті спільного опробування вугілля приймаються до розрахунку обома сторонами. На адресу відповідача не надсилалось належного виклику представника відповідача для проведення спільного опробування вугілля.
Згідно із довіреністю відповідача від 04.07.2007 р. відповідач довірив ДП ”Укрвуглеякість” знаходитись на Бурштинській ТЕС лише в якості спостерігача за правомірністю процесу відбору проб вугілля, однак в довіреності не йдеться про те, що йому дозволено підписувати відповідні акти приймання вугілля та акти відбору проб від імені відповідача.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 12.05.2009 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75, та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 450029.
Згідно із ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача 21 541,72 грн. збитків понесених позивачем через поставку відповідачем вугілля неналежної якості.
Рішенням господарського суду першої інстанції позов задоволено повністю.
Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції, з огляду на наступне.
20.07.2007 р. між сторонами укладено договір постачання вугілля № 02-ЕН/08 з додатком № 05/08-Б від 25.04.2008 р. (далі договір), за умовами якого відповідач, як постачальник, зобов'язався поставити позивачу, як покупцю, вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі (п. 1.1.), а позивач, як покупець, зобов'язався прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п. 1.2.).
Пунктом 3.1. договору сторони погодили якість вугільної продукції, що поставляється за цим договором.
21.05.2008 р. на виконання умов договору на адресу Бурштинської ТЕС за залізничною накладною № 50775128 (оригінал а. с. 43) поставлено вугілля марки ГСШ 0-13 мм концентрат.
Розділом 4 договору сторони погодили порядок приймання вугілля за кількістю і якістю.
Так, відповідно до п. 4.1. договору приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966 р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ДСТУ 1137-64 ”Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості”, ДСТУ 4083-2002 ”Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 ”Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування”, ГТР 34.09.110-2003 ”Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи” та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору.
Згідно із п. 4.4. договору приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажоодержувача.
Відповідно до п. 4.5. договору фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у покупця (позивача) таким чином: якщо різниця між показниками Аd (зольність), Wr (вологість) посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за посвідченням про якість; якщо різниця між показниками Аd (зольність), Wr (вологість) посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за результатами приймання вугілля за якістю у покупця.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, із оригіналу акту № 4411 приймання вугілля від 23.05.2008 р. (а. с. 40), поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало вимогам п. 3.1. договору, оскільки Аd (зольність) вугілля становила 29,5% проти 28% гранично допустимої Аd (зольності) для рядового вугілля.
Відповідно до п. 4.8. договору якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення допустимої похибки випробування, вантажоодержувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати вантажовідправника та відповідача для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажоотримувача.
Оригінал залізничної накладної № 50775128 (а. с. 43) свідчить, що вантажовідправником вугілля було ДП ”Луганськвугілля”.
Як свідчать оригінали телеграми № 468 від 22.05.2008 р. (а. с. 41) та листа № 06-1472 від 23.05.2008 р. (а. с. 42), позивач повідомив відповідача та вантажовідправника про поставку неякісного вугілля.
Із оригіналу акту № 4411 приймання вугілля від 23.05.2008 р. (а. с. 40) вбачається, що при випробуванні вугілля: від вантажовідправника - ДП ”Луганськвугілля” була присутня Новикова Н.В. на підставі довіреності № 1-08 від 16.05.2008 р. (а. с. 25), що підтверджується підписом останньої на даному акті; від відповідача були присутні Таргонська О.А. та Буграк О.Г. на підставі довіреностей № 3776 від 27.12.2007 р. (а. с. 27) та № 02/1-258 від 24.04.2008 р. (а. с. 26), що підтверджується підписами останніх на даному акті.
Згідно із п. 4.9. договору у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором в п. 3.1., що буде підтверджено п. 4.8. договору, позивач має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля, або прийняти його на умовах п. 5.2. договору.
У зв'язку з надходженням на Бурштинську ТЕС вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений договором, 23.05.2008 р. вугілля було відправлене вантажовідправнику, про що свідчить оригінал квитанції про приймання вантажу № 36156631 (а. с. 46).
Відповідно до п. 6.4. договору за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого у вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).
У зв'язку з поверненням вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений договором, позивачем понесені збитки, що складаються із: витрат на провізну плату з перевезень повернутого вугілля в розмірі 16 944,00 грн., що разом з ПДВ складають 20 332,80 грн., про це свідчить оригінал квитанції про приймання вантажу № 36156631 (а. с. 46); плати за користування вагонами в розмірі 651,60 грн., що разом з ПДВ складає 781,92 грн., про це свідчить оригінал відомості плати за користування вагонами (контейнерами) № 23.05.1403 (а. с. 45); плати за зберігання вантажів в розмірі 355,85 грн., що разом з ПДВ складає 427,02 грн., про це свідчить оригінал накопичувальної картки № 23.05.0272 зборів за роботи та штрафи, пов'язані з перевезенням вантажів (вантажобагажу) за 23.05.2008 р. (а. с. 48).
Таким чином, загальна сума збитків, понесених позивачем через поставку відповідачем вугілля неналежної якості, складає 21 541,74 грн. (20 332,80 грн. + 781,92 грн. + 427,02 грн.), яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Оплата позивачем 21 541,74 грн. Львівській залізниці підтверджується оригіналом довідки № 20 від 19.06.2008 р. (а. с. 49).
В п. 7.1. договору сторони погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв'язку виконанням цього договору, повинні розв'язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно з чинним законодавством.
З метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача надсилав вимогу-претензію № 119-106 К від 19.06.2008 р. на суму 21 541,74 грн. (а. с. 29) з вимогою відшкодувати завдані збитки.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання згідно із ст. 623 ЦК України, доводиться кредитором.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за завдання збитків є правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вину. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності.
Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем документи, а також враховуючи наведені обставини, апеляційний господарський суд, з урахуванням ст. 33 ГПК України, дійшов висновку про те, що позивачем доведено спричинення йому збитків відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та збитками позивача.
Відносно доводів відповідача про те, що на його адресу не надсилалось належного виклику представника відповідача для проведення спільного опробування вугілля, апеляційний господарський суд зазначає, що оригінал акту приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 4411 від 23.05.2008 р. (а. с. 40) свідчить про те, що при відборі проб вугілля для випробування були присутні представники відповідача Таргонська О.А. та Буграк О.Г. на підставі довіреностей № 3776 від 27.12.2007 р. та № 02/1-258 від 24.04.2008 р., що підтверджується підписами останніх на вказаному акті, а тому вказані доводи є необґрунтованими.
Твердження відповідача про те, що згідно із довіреністю відповідача від 04.07.2007 р. останній довірив ДП ”Укрвуглеякість” знаходитись на Бурштинській ТЕС лише в якості спостерігача за правомірністю процесу відбору проб вугілля та ДП ”Укрвуглеякість” не було дозволено підписувати відповідні акти приймання вугілля та акти відбору проб від імені відповідача, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно із довіреністю № 3776 від 27.12.2007 р. (а. с. 27) відповідач цією довіреністю уповноважив ДП ”Укрвуглеякість” вчиняти дії та представляти інтереси відповідача, зокрема, перед позивачем; для виконання цієї довіреності ДП ”Укрвуглеякість” надається право, при прийманні вугільної продукції, що поставляється вантажовідправниками, зазначеними, зокрема, в додатку до договору поставки № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р. вчиняти такі дії: брати участь у спільному прийманні вугільної продукції за якістю із ТЕС-вантажоодержувачами вугільної продукції, спільному відборі і підготовці проб, проведенні їх хімічних аналізів, а також, при виникненні розбіжностей у якості вугілля, понад гранично допустиму похибку ДСТУ 4096-2002, та кількості, понад 1% кількості вугілля, викликати представників вантажовідправника такого вугілля; довіреність видана з правом передоручення виключно працівникам ДП ”Укрвуглеякість”.
Згідно із довіреності № 02/1-258 від 24.04.2008 р. (а. с. 26) ДП ”Укрвуглеякість” уповноважило представників ДП ”Укрвуглеякість” від імені відповідача вчиняти дії та представляти інтереси відповідача, зокрема, перед позивачем; для виконання даної довіреності представникам ДП ”Укрвуглеякість” надається право при прийманні вугільної продукції, що поставляється вантажовідправниками, зазначеними, зокрема, в додатку до договору поставки № 02-ЕН/08 від 20.07.2007 р. вчиняти такі дії: брати участь у спільному прийманні вугільної продукції, спільному відборі і підготовці проб, проведенні їх хімічних аналізів, а також, при виникненні розбіжностей у якості вугілля, понад гранично допустиму похибку ДСТУ 4096-2002, та кількості, понад 1% кількості вугілля, викликати представників вантажовідправника такого вугілля; цією довіреністю, зокрема, уповноважено представників ДП ”Укрвуглеякість” Таргонську О.А. та Буграк О.Г., підписи яких і містяться на оригіналі акту приймання вугілля на Бурштинській ТЕС № 4411 від 23.05.2008 р. (а. с. 40).
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що господарським судом першої інстанції в процесі розгляду справи в достатній мірі з'ясовані та доведені обставини, що мають значення для справи. Рішення прийнято судом у повній відповідності з матеріалами справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від25.03.2009р. у справі №52/65 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 52/65 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді