ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 8/187
04.06.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрліфтсервіс"
до Комунального підприємства "ЖЕО -112" Голосіївської районної в м. Києві
ради
про стягнення 311 501,46 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник - Грицаєнко О.І. (дов. №б/н від 26.05.09)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 248 801,20 грн., що становить заборгованість за договором № 202-07 з технічного обслуговування і ремонту ліфтів від 13.11.2007р. та 26 769,77 грн. збитків від інфляції, 4 514,11 грн. трьох відсотків річних, 31 416,38 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 21.04.2009р. порушено провадження у справі № 8/187, розгляд справи призначений на 04.06.2009р.
У судове засідання, призначене на 04.06.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов повністю.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
13.11.2007р. між Комунальним підприємством «ЖЕО-112»Голосіївської районної в м.Києві ради -«замовник»та Дочірнім підприємством «Київліфт-2»- «підрядник»був укладений договір № 202-07 з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе організацію і виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів на об'єктах «замовника»відповідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Договірна вартість робіт за місяць розраховується згідно з «Порядком визначення вартості технічного обслуговування ліфтів»затверджених наказом Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006р. № 369 складає 64 343,44 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).
Сторонами по договору була підписана додаткова угода № 1 від 26.11.2007р. до спірного договору, якою були внесені зміни до преамбули договору та пункту 11.2 договору, а саме, «підрядником»зазначене -Відкрите акціонерне товариство «Укрліфтсервіс».
02.06.2008р. сторонами по договору були внесені зміни до спірного договору, якими щомісячну вартість робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів було встановлено у розмірі 62 967,07 грн. Зміни до договору почали діяти з 01.06.2008р.
Крім того, сторонами по спірному договору була підписана додаткова угода б/н від 2008р. до спірного договору, згідно якою сторонами була узгоджена вартість робіт на ремонтно-відновлювальні роботи ліфта у житловому будинку № 122 по вул. Антоновича, яка склала 4 729,20 грн. (у т.ч. ПДВ).
16.01.2009р. сторонами по договору була складена додаткова угода б/н до спірного договору, згідно якої вартість робіт на ремонтно-відновлювальні роботи ліфта у житловому будинку № 114 по вул. Червоноармійській склала 3 223,20 грн.
Умовами договору сторони погодили, що у кінці поточного місяця «підрядник»дає «замовнику»акти виконаних робіт із зазначенням вартості. Акти складаються у 4-х примірниках. Оформлення акту виконаних робіт «замовник»здійснює 25 числа поточного місяця, а всі зупинки ліфтів з вини «підрядника»за період з 26 числа до кінця місяця враховуються при оформленні акту у наступному місяці (п.5.1 договору).
Згідно п.5.2 договору «замовник»підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у триденний строк повертає два примірники актів «підряднику».
З матеріалів справи вбачається, що сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за листопад 2007р. № 39/11, № 39/12 за грудень 2007р., № 39/01 за січень 2008р., № 39/02 за лютий 2008р., № 39/03 за березень 2008р., № 39/04 за квітень 2008р., № 39/05 за травень 2008р., № 06506202 за червень 2008р., № 07506202 за липень 2008р., № 08506202 за серпень 2008р., № 09506202 за вересень 2008р., № 10506202 за жовтень 2008р., № 11506202 за листопад 2008р., № 12506202 за грудень 2008р., № 01506202 за січень 2009р., № 02506202 за лютий 2009р., які свідчать про повне виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що на підставі підписаних актів «замовник»оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числа наступного місяця.
Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 248 801,20 грн.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 248 801,20 грн. основного боргу за договором № 202-07 з технічного обслуговування і ремонту ліфтів від 13.11.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 26 769,77 грн. збитків від інфляції, 4 514,11 грн. трьох відсотків річних, 31 416,38 грн. пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 202-07 з технічного обслуговування і ремонту ліфтів від 13.11.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 4 514,11 грн. та збитків від інфляції в розмірі 26 769,77 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 4 514,11 грн. та збитків від інфляції в розмірі 26 769,77 грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що при порушенні строку оплати за виконані роботи, указаного в п.5.3 договору, «замовник»сплачує «підряднику»пеню згідно Закону України № 543/96-Вр від 22.11.96р. у розмірі 2-х облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 31 416,38 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "ЖЕО -112" Голосіївської районної в м. Києві ради (03150, м.Київ, вул. Горького, 170/172; код ЄДРПОУ 35509645) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрліфтсервіс" (02093, м.Київ, вул. Бориспільська, 24А; код ЄДРПОУ 05472637) 248 801 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот одна) грн. 20 коп. основного боргу, 26 769 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 77 коп. збитків від інфляції, 4 514 (чотири тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 11 коп. трьох відсотків річних, 31 416 (тридцять одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 38 коп. пені, 3 115 (три тисячі сто п'ятнадцять) грн. 01 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 11.06.2009р.