Запорізької області
02.06.09 Справа № 8/150/09
Суддя Попова І.А.
Позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя
Відповідач: Акціонерна судноплавна компанія “Укррічфлот” в особі філії Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” Запорізький суднобудівний-судноремонтний завод, м.Запоріжжя
Суддя Попова І.А.
Представники:
Позивача -Іванчик О.М, дов. від 11.09.2008 р.
Відповідача -Іщенко І.В., дов. від 13.01.2009 р. (в засіданні 01.06.2009 р.)
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 473906 грн. 56 коп. основного боргу за договором № 431 від 01.08.2002 р.
В судовому засіданні, відкритому 06.05.2009 р., оголошувалися перерви до 01.06.2009 р., 02.06.2009 р.
Рішення оголошено в засіданні 02.06.2009 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказує, що відповідно до умов договору № 431 про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного з відповідачем 01.08.2002 р., постачає відповідачу теплову енергію в гарячій воді через систему центрального опалення на два об'єкти - будинки по № 18 та № 22 по вул. Глісерна, в м. Запоріжжя, яку відповідач зобов'язався оплачувати в обсягах згідно рахунків і в терміни, передбачені договором. Позивач вказує, що виконуючи умови договору № 431 від 01.08.0002 р. за період з липня 2006 р. по лютий 2009 р. поставив відповідачу теплову енергію згідно рахунків на загальну суму 489788 грн. 50 коп. За вказаний термін відповідач оплатив за поставлену теплову енергію частково в сумі 15881 грн. 94 коп. Просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 473906 грн. 56 коп.
Відповідач письмовий відзив на позов суду не надав, заявлені позовні вимоги не визнав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що мешканці житлових будинків не оплачують послуги з теплопостачання внаслідок їх неналежної якості. В судовому засіданні 06.05.2009 р. відповідач надав суду клопотання про залучення до участі у справі мешканців житлового будинку, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 18 в якості відповідачів по справі. Клопотання судом відхилено, як необґрунтоване. В судовому засіданні 01.06.2009 р. відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі мешканців житлового будинку по вул. Глісерна, 18 в якості третіх осіб. Клопотання судом відхилено, про що винесено відповідну ухвалу.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.08.2002 р. Концерном “Міські теплові мережі” та Акціонерною судноплавною компанією “Укррічфлот” в особі Запорізького суднобудівного - судноремонтного заводу укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 431, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а останній оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі в будинки, що перебувають на його балансі за встановленими тарифами (цінами), в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 1.3. договору Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 01.08.2002 по 31.07.2007 теплову енергію в гарячій воді в межах 1508,71 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,5421775 Гкал/год., з них 0,463865 Гкал/год на опалення житла опалювальною площею 7819,53 кв.м. договір на даний чає є чинним відповідно до п. 10.1 договору. Постачання теплової енергії позивачем здійснювалося через систему централізованого опалення на два об'єкти, зазначені у розділі ХІ договору, а саме будинки по вул.Глісерна, 18 та вул.Глісерна, 22. Відповідно до п.2.1. договору користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору Енергопостачальної організації та Споживача. Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 договору встановлено, що споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно розрахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору. Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за опалення - розрахунковим способом, за гаряче водопостачання -за приладами обліку. Згідно п.п.3.2.24 договору кожного місяця, не пізніше 25 числа, споживач зобов'язаний надавати Енергопостачальній організації довідку про зміни кількості споживачів гарячої води, зміни корисної площі, а також списки жильців, які користуються пільгами згідно до Законів України. Порядок розрахунків за теплову енергію встановлений розділом VI договору №431. Відповідно до п.6.2 договору Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.
Як свідчать матеріали справи, Концерн “МТМ” за договором №431 від 01.08.2002 за період з липня 2006 року по лютий 2009 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 489788 грн. 50 коп. Відповідач відповідно до п.п.6.2, 6.5 договору № 431 від 01.08.2002 р. зобов'язався оплачувати поставлену теплову енергію до 20-го числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Концерну “МТМ” згідно отриманих рахунків (п.п.3.2.2, п.6.3 договору). Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманих послуг виконав частково в сумі 15881 грн. 94 коп. Факт постачання теплової енергії відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи. Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Вимоги про стягнення 473906 грн. 56 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з липня 2006 р. по лютий 2009 р. суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, та доводи щодо неотримання від кінцевих споживачів оплати вартості послуг з теплопостачання внаслідок їх неналежної якості впродовж 2006- 2007 років спростовуються наступним:
По-перше, Правилами користування тепловою енергією, що були чинними на момент існування спірних відносин сторін, Законом України “Про житлово-комунальні послуги” та Правилами користування тепловою енергією (що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198) передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо; акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами, у разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій; спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді, споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії. Відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів щодо складання кінцевими споживачами актів про неналежну якість послуг з теплопостачання. Судом в засіданні оголошувалась перерва та сторонам надавалась можливість представити відповідні докази. Представник позивача після перерви підтвердив відсутність звернень самого заводу або кінцевих споживачів (мешканців будинків) щодо неналежної якості послуг з теплопостачання.
По-друге, за умовами договору № 431 споживачем послуг з теплопостачання є акціонерна судноплавна компанія “Укррічфлот”. Відповідно до приписів Закону “Про житлово-комунальні послуги” істотною умовою договору між виконавцем/виробником послуги та споживачем є визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу. Пунктом 20 Правил № 1198 передбачено, що облік обсягу споживання теплоенергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
Оскільки умовами договору № 431, а саме пунктом 2.5 - не передбачено інше, точкою продажу та передачі послуги з теплопостачання є межа балансової належності тепломереж. А оскільки, як встановлено, відповідач не заявляв Концерну “МТМ” впродовж спірного періоду часу про неналежну якість теплоенергії, що поставляється до межі балансової належності, відповідальність перед кінцевим споживачем за якість теплоносіїв у власних мережах несе саме відповідач, як балансоутримувач житлового фонду.
Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” в особі філії Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” Запорізький суднобудівний -судноремонтний завод (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 14, ЄДРПОУ 25920546) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, б-р Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ Індустріалбанк, МФО 313849) 473906 грн. 56 коп. основного боргу, 4857 грн. 07 коп. судових витрат. Видати наказ.
Суддя І.А. Попова