Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
21.05.2009
Справа №2-7/1894-2009
За позовом Комунального підприємства «Житловик-1» (97403, м. Євпаторія, пр-т Перемоги, 10-А, ідентифікаційний код 32513271)
До відповідача Громадської організації «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» (97400, м. Євпаторія, вул. Радянська 16, кв. 32, ідентифікаційний код 31188115)
Про розірвання договорів та стягнення 22 108,31 грн.
Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний
представники:
Від позивача - Грачьова Ю. О., предст., дов. №397 від 31.03.2009 р.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Комунальне підприємство «Житловик-1» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення 22 108,31 грн., з яких 17 065,52 грн. - заборгованість з орендної плати, 3549,01 грн. - заборгованість по відшкодуванню витрат, 1493,78 грн. - заборгованість по відшкодуванню витрат по сплаті податку на землю. Крім того, позивач просить розірвати укладений між сторонами 01.02.2006 р. за №64 договір оренди нежилого приміщення площею 184,0 кв. м. по пр. Перемоги, 10 в м. Євпаторія, а також договір №64-1 від 01.02.2006 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушуються умови вищевказаних договорів та не сплачуються орендні платежі та платежі по відшкодуванню витрат балансоутримувача, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості складає 22 108,31 грн. та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена.
Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.02.2006 р. між Комунальним підприємством «Житловик-1» (Орендодавець) та Громадською організацією «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» (Орендар) був укладений договір оренди №64, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно: нежиле приміщення підвального поверху площею 184,0 кв. м. за адресою: пр. Перемоги, 10, вартість якого визначена згідно акта приймання-передачі та експертного висновку в сумі 32 480,00 грн. станом на 31.12.2005 р.
Відповідно до пункту 2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та складає без індексу інфляції за перший місяць оренди 27,07 грн. без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).
В пункті 3.3 Договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Майно було передано в оренду відповідачу за відповідним актом приймання-передачі від 01.02.2006 р., підписаним обома сторонами (а. с. 13).
Додатковою угодою від 10.01.2007 р. розмір орендної плати був збільшений до 616,21 грн. на місяць, з урахуванням ПДВ.
Розділом 5 Договору оренди передбачено, що Орендар зобов'язаний, у тому числі:
- своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату;
- укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю;
- в місячний строк з моменту підписання цього договору укласти з підприємствами-постачальниками комунальних послуг (тепло, електроенергія, водопостачання) договори про поставку та оплату вказаних послуг та надати інформацію Орендодавцеві;
- укласти в місячний строк договір зі спеціалізованими підприємствами на надання послуг з вивозу та утилізації твердих побутових відходів.
01.02.2006 р. між Комунальним підприємством «Житловик-1» (Балансоутримувач) та Громадською організацією «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» (Орендар) був укладений договір №64-1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, за умовами якого Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача.
Відповідно до пункту 2.2.3 цього Договору Орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок Балансоутримувача, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, а також за комунальні послуги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем щомісячно виставлялися Громадській організації «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» рахунки, проте, несплата вказаних рахунків призвела до виникнення заборгованості у загальній сумі 22 108,31 грн. та, відповідно, стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості у загальній сумі 22 108,31 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договорів №64 від 01.02.2006 р. та №64-1 від 01.02.2006 р., у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Житловик-1» про стягнення з Громадської організації «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» 22 108,31 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Слід мати на увазі, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, причому вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Суд вважає, що допущені відповідачем порушення умов договорів №64 від 01.02.2006 р. і №64-1 від 01.02.2006 р. та законодавства є істотними, оскільки в повній мірі позбавили позивача того, на що він розраховував при укладанні договору - на отримання відповідних платежів.
Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Аналогічне положення закріплено в пункті 8.2 договору №64 від 01.02.2006 р.
Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Таким чином, вимоги Комунального підприємства «Житловик-1» в частині розірвання спірних договорів також є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» (97400, м. Євпаторія, вул. Радянська 16, кв. 32, ідентифікаційний код 31188115) на користь Комунального підприємства «Житловик-1» (97403, м. Євпаторія, пр-т Перемоги, 10-А, ідентифікаційний код 32513271) заборгованість з орендної плати у розмірі 17 065,52 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат у сумі 3 549,01 грн., 1 493,78 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат по сплаті податку на землю, 391,08 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розірвати укладений між Комунальним підприємством «Житловик-1» та Громадською організацією «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо» 01.02.2006 р. за №64 договір оренди нежилого приміщення площею 184,0 кв. м. по пр. Перемоги, 10 в м. Євпаторія.
3. Розірвати договір №64-1 від 01.02.2006 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладений між Комунальним підприємством «Житловик-1» та Громадською організацією «Євпаторійської федерації Дайджо-Джуку Кудо».
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.