Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
Іменем України
02.06.2009
Справа №2-11/1940-2009
За позовом - АБ “Київська Русь”, м. Київ, вул. Хоріва, 11а в особі Євпаторійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ “Київська Русь”, м. Євпаторія, пр. Леніна, 50
до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності Дубіна Сергія Миколайовича, Сакський р-н, с. Суворовське, вул. Дружби, б. 100
про стягнення 9 440,10 грн.
Суддя С.С. Потопальський
Від позивача - Блудинський Д.А., представник, дов. у справі,
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Обставини справи:
Позивач - АБ “Київська Русь” в особі Євпаторійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ “Київська Русь” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності Дубіна Сергія Миколайовича, Сакський р-н, с. Суворовське та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9 440,10 грн., у тому числі: заборгованість по сплаті кредиту - 8 733,00 грн., заборгованість з оплати відсотків - 369,94 грн., штраф за несвоєчасну оплату кредитної заборгованості - 291,32 грн.. штраф за несвоєчасну оплату відсотків - 45,84 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 17-16-07/03/15 від 15.03.2007 року, не здійснив оплату обов'язкових платежів належним чином.
Позивач в судовому засіданні надав уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача: заборгованість по кредиту в сумі 9102,94 грн., в тому числі: заборгованість по сплаті кредиту - 8 733,00 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам - 369,94 грн.; пеню, нараховану згідно з умовами кредитного договору у розмірі 337,16 грн., втому числі: пеня за несвоєчасну оплату кредитної заборгованості - 291,32 грн., пеня за несвоєчасну оплату нарахованих процентів - 45,84 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
15 березня 2007 року між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладений кредитний договір № 17-16-07/03/15, відповідно до п. 1.1. якого предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів на наступних умовах: сума кредиту 30 000,00 грн.; плата за користування кредитом 23,0% річних; на строк до 14 березня 2008 року; фіксована плата за надання кредиту 150,00 грн. (п.2.1, 2.4 договору)
Пунктами 3.2. та 3.3. договору встановлено, що початком нарахування плати за користування кредитом є дата списання коштів з позичкового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом; плата за користування кредитом нараховується щомісячно за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця, та сплачуються позичальником щомісячно, до 27 числа поточного місяця та одночасно з повним погашенням кредиту.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що у разі несвоєчасної сплати кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.
03.01.2008 р. сторонами був укладений договір про внесення змін до договору № 17-16-07/03/15 від 15.03.2007 р., відповідно до п. 1 якого сторони домовились викласти п.3.3 кредитного договору в наступній редакції: «плата за користування кредитом нараховується щомісячно з 25 числа по останній робочий день місяця за період включно з 01 по 30 число поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів».
14.03.2008 р. сторонами був укладений договір про внесення змін до договору № 17-16-07/03/15, відповідно до п.1 договору сторони домовились викласти п.2.1. договору в наступній редакції: «банк надає позичальнику кредит в сумі 30 000,00 грн., строком з 15 березня 2007 року по 13 березня 2009 року зі сплатою 23,0 % відсотків річних».
Надалі, між сторонами був погоджений графік погашення кредиту, а.с. 20.
15.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір застави № 17.з-16-07/03/15, а.с. 23-25.
Однак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, станом на 02.04.2009 року, за відповідачем склалась заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 8 733,00 грн., заборгованість з оплати відсотків - 369,94 грн., всього 9 102,94 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості у розмірі 9 102,94 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану згідно з умовами кредитного договору у розмірі 337,16 грн., втому числі: пеня за несвоєчасну оплату кредитної заборгованості - 291,32 грн., пеня за несвоєчасну оплату нарахованих процентів - 45,84 грн.
Слід зауважити, що право позивача на нарахування пені відповідачу передбачено п. 8.1. договору.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідачів.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 03 червня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності Дубіна Сергія Миколайовича, (96526, Сакський р-н, с. Суворовське, вул. Дружби, б. 100, п/р 2600814820001 СФ АБ «Київська Русь», МФО 384793 код 2738512293) на користь АБ “Київська Русь”, (м. Київ, вул. Хоріва, 11а) в особі Євпаторійського відділення № 1 Сімферопольської філії АБ “Київська Русь”, (97404, м. Євпаторія, пр. Леніна, 50, п/р 2909990203 СФ АБ «Київська Русь» МФО 384793 код 26400754) основного боргу в сумі 9 440,10 грн. та заборгованість по нарахованим відсоткам в сумі 369,94 грн., 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.