79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.05.09 Справа№ 15/66
Господарський суд Львівської області у складі:
судді Костів Т.С.
при секретарі Качур Ю.
за участю представників сторін:
Позивача -Цікало В.І. - представник
Відповідача -не з'явились
Третьої особи - не з'явились
розглянув матеріали позовної заяви відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ “Укртелеком” відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів, до приватного підприємства “Атлант-10”, м. Львів, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -приватного підприємства “ВЕЕМ”, м. Львів, про стягнення 6868 грн. шкоди.
Суть спору: Позовну заяву подано відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії ВАТ “Укртелеком” відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів, до приватного підприємства “Атлант-10”, м. Львів, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -приватного підприємства “ВЕЕМ”, м. Львів, про стягнення 6868 грн. шкоди.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.03.2009 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.04.2009 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 23.04.2009 р., 05.05.2009 р..
У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що виконуючи умови договору підряду №08/07-01, відповідач під керівництвом свого працівника Станевича Л.К. проводив земляні роботи по облаштуванню заїзду в будинок №57 на просп. Чорновола у м. Львові із порушенням п. п. 6, 9 Правил охорони ліній електрозв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №135 від 29.01.1996 р., внаслідок чого пошкодив телефонні кабелі електрозв'язку марки ТППепЗ 400х2х0,4 захисна смуга 236-239; ТППепЗ 200х2х0,4 захисна смуга 233-234; ТППепЗ 100х2х0,4 захисна смуга 235. Вартість завданої шкоди згідно із зведеним кошторисним розрахунком становить 6868 грн. просить позов задовольнити. Від проведення судової експертизи та її оплати позивач відмовився, посилаючись на достатність у матеріалах справи доказів на підтвердження позовних вимог.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема. Що Станевич Л.К. ніколи не працював у відповідача; акт про пошкодження (викрадення) обладнання зв'язку складений позивачем в односторонньому порядку. Посилається на недоведеність позивачем як факту заподіяння шкоди, так і підстав та розміру її відшкодування. Просить у позові відмовити.
Третя особа на стороні відповідача вимог ухвал суду не виконала, відзиву по справі не надала.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.
У 2007 р. (б/д) між приватним підприємством “ВЕЕМ” (замовник) та приватним підприємством “Атлант -10” (підрядник) був укладений договір №08/07-01 підряду на виконання благоустрою території, згідно із п. 2 якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами роботи на об'єкті, а саме роботи з благоустрою території перед будинком №57 в м. Львові по пр. Чорновола у м. Львові, здійснює контроль та технічний нагляд за виконанням окремих видів робіт на об'єкті.
Як вбачається з акту про пошкодження (викрадення) обладнання зв'язку від 12.10.2007 р., затвердженого начальником ЦТП ЛФ ВАТ “Укртелеком” 22.10.2007 р., у ньому стверджується, що під час влаштування заїзду до буд.. по пр. Чорновола, 57 у м. Львові трактором було пошкоджено лінії зв'язку телефонні кабелі електрозв'язку марки ТППепЗ 400х2х0,4 захисна смуга 236-239; ТППепЗ 200х2х0,4 захисна смуга 233-234; ТППепЗ 100х2х0,4 захисна смуга 235, а також пошкоджено три канали телефонної каналізації по 6 м. (труба азбестоцементна діам. 100).
Посилання на номер, марку трактора, які б дозволили визначити його належність, в акті не зазначені. Позивач не надав таких доказів в ході розгляду справи.
В акті зазначено, що пошкодження спричинене не відповідачем, а групою компанії “ВЕЕМ”. Однак, вимог до вказаного суб'єкта позивач не заявляв. Натомість, позивач, посилаючись на лист прокуратури Шевченківського району №12/550-07 від 07.12.2007 р., претензії, з яких вбачається встановлення факту укладення у 2007 р. договору №08/07-01 підряду на виконання благоустрою території між приватним підприємством “ВЕЕМ” (замовник) та приватним підприємством “Атлант -10” (підрядник), ствердив, що така шкода була заподіяна діями саме підрядника, а тому останній на підставі п. 16.3. вказаного договору. Несе відповідальність за збитки, завдані третій особі.
Проте, сам факт укладення такого договору не доводить факту пошкодження ліній зв'язку у процесі його виконання. В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, у яку саме дату, якою особою (у т.ч. фізичною чи юридичною), в межах робочого часу чи поза ним, якими саме діями, чиєю технікою та ким безпосередньо експлуатованою було заподіяне стверджуване позивачем пошкодження. Зазначені обставини є істотними, оскільки від їх встановлення гл. 82 ЦК України передбачає різні правові наслідки. Сам факт виконання робіт з благоустрою території за вказаною адресою не свідчить з необхідністю про заподіяння пошкодження лініям зв'язку підрядною організацією. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як вбачається з акту про пошкодження (викрадення) обладнання зв'язку від 12.10.2007 р., він підписаний тільки працівниками позивача із посиланням на те, що Станевич Л.К. відмовився від його підписання. Як вбачається з відзиву, Станевич Л.К. не є та не був працівником відповідача, більше того, зазначене підтверджується також змістом акту, де Станевич Л.К. вказаний як начальник відділу капітального будівництва групи компанії “ВЕЕМ”. Доказів звернень позивача до відповідача щодо підписання акту суду не надано.
Згідно із п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України №135 від 29.01.1996 р. “Про затвердження Правил охорони ліній електрозв'язку”, у межах охоронних зон ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку без письмової згоди операторів телекомунікацій, а також без присутності їх представника забороняється, зокрема, виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки; облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших механізмів. Однак, належних доказів виконання таких робіт відповідачем суду не надано.
Позивач стверджує, що шкода, завдана стверджуваними ним діями відповідача, становить 6868 грн., що підтверджує власним зведеним кошторисним розрахунком. Однак, належних доказів того, що ці пошкодження в цілому та саме на вказану суму зокрема є у причиновому зв'язку із поведінкою відповідача, суду не надано.
З метою повного і всебічного дослідження усіх обставин справи, враховуючи ненадання позивачем необхідних для розгляду справи доказів, у відповідності до ст. 38 ГПК України суд вживав заходів для витребування необхідних доказів з власної ініціативи. Оскільки питання, з якими закон у даному випадку пов'язує можливість відшкодування шкоди і які не доводяться поданими позивачем доказами, вимагають спеціальних знань, судом було запропоновано проведення судової експертизи, зокрема, з метою встановлення причини пошкодження, розміру шкоди, причинового зв'язку між діями відповідача та завданою шкодою тощо. Однак, листом від 02.06.2009 р. позивач заперечив проти її проведення та оплати.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, ст. 1187 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, крім випадків, встановлених законом.
Однак, позивачем не доведено факт заподіяння шкоди відповідачем та внаслідок його протиправної поведінки, у зв'язку із чим не доведено також факту протиправності таких дій.
З матеріалів справи також випливає та позивачем визнається, що з подібних підстав такий позов вже залишався без розгляду ухвалою господарського суду Львівської області від 12.08.2008 р. у справі №31/171.
Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 75, 80, 82, 84 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя