13 травня 2014 року м. Київ К/800/25194/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 12 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період, з 16 квітня 2013 року по 12 грудня 2013 року з урахуванням проведених виплат.
Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради подав касаційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій задовольняючи частково позовні вимоги виходили з того, що ОСОБА_1 є застрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та здійснює за нею догляд, а тому відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року №2240-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, у тому числі з порушеного відповідачем питання.
За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження за касаційною cкаргою Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 12 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Й. Рецебуринський