15 травня 2014 року м. Київ К/9991/57115/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного підприємства «Запорізький державний цирк» на постанову Господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області до Державного підприємства «Запорізький державний цирк» про стягнення коштів -
Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Запорізький державний цирк» про стягнення з відповідача коштів у розмірі 30260,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій відповідача, що виявились в незабезпеченні виконання законної вимоги позивача щодо усунення виявленого ревізією порушення (не перераховано до Державного бюджету 30% доходів, отриманих від надання в найм державного майна).
Постановою Господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року, позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства Запорізький державний цирк суму коштів у розмірі 30260,00 грн.
У поданій касаційній скарзі Державне підприємство «Запорізький державний цирк» із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.03.2005 по 30.03.2005 Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області проведена перевірка дотримання відповідачем вимог законодавства у процесі використання коштів державного та місцевого бюджетів на забезпечення фінансової підтримки, стану збереження та використання державного майна, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності за період з 01.01.2002 по 01.01.2005, за результатами якої складено акт від 30.03.2005 № 030/0026.
Перевіркою встановлено низку допущених відповідачем порушень з питань використання державного майна та дотримання чинного законодавства при використанні бюджетних коштів, одним з яких є недоотримання коштів Державним бюджетом України.
Так протягом періоду, що перевірявся, Запорізьким державним цирком надано приміщення в строкове платне користування суб'єктам господарювання різних форм власності в приміщенні Цирку (фойє) та в Будинку артистів цирку.
Встановлена, що сума доходу Цирку від здачі приміщень в найм за період, що перевірявся, склала 399210,00 грн.
У відповідності до частини другої пункту 17 «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, у разі, коли орендодавцем майна є державне підприємство орендна плата за нерухоме майно спрямовується наступним чином: 70% орендної плати підприємству, організації, 30% до державного бюджету.
Водночас, перевіркою встановлено, що відповідач в порушення вказаної Методики не перерахував до Державного бюджету 30 % отриманої орендної плати. Загальна сума несплачених коштів складає 30260,00 грн.
На підставі акту ревізії від 30.03.2005 № 030/0026 позивачем сформовано та на адресу відповідача надіслано вимогу від 11.04.2005 № 08-03-14/579, якою, окрім іншого, вимагалось від відповідача перерахувати до Державного бюджету 30 % від суми доходів, отриманих від надання в найм державного майна.
У серпні 2005 року позивачем повторно направлено на адресу відповідача вимогу від 16.08.2005 № 08-03-14/3245, якою вимагалось від відповідача перерахувати до Державного бюджету 30 % від суми доходів, отриманих від надання в найм державного майна.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зазначених вимог, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з Державного підприємства «Запорізький державний цирк» вищезазначених сум коштів, отриманих підприємством за оренду майна.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що законні вимоги Контрольно-ревізійного управління є обов'язковими для виконання підконтрольними суб'єктами, а відтак, відповідач зобов'язаний був виконати у повному обсязі вимогу позивача від 11.04.2005 № 08-03-14/579 та перерахувати до Державного бюджету кошти у розмірі 30260,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно із частиною десятою статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимога від 11.04.2005 № 08-03-14/579 оскаржувалась Державним підприємством «Запорізький державний цирк» у судовому порядку.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 22 травня 2009 року у задоволенні позову в частині скасування вказаної вимоги підприємству відмовлено. Рішення набрало законної сили.
Враховуючи зазначене, зважаючи те, що на момент судового розгляду справи судом першої інстанції правомірність вимоги від 11.04.2005 № 08-03-14/579 була встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, а також зважаючи на відсутність факту її виконання у добровільному порядку, колегія суддів вказує на обґрунтованість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Державного підприємства «Запорізький державний цирк» відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: