83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.05.09 р. Справа № 36/82
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання І.О.Губенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім
“ВАССМА” м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Донецьк - Агропродукт” м.Донецьк
про: стягнення 446 660,39грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Мішина С.В. по дов.;
З 13.05.09р. по 19.05.09р. у судовому
засіданні згідно ст. 77 Господарського
процесуального кодексу України
оголошувалась перерва
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ВАССМА” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецьк-Агропродукт” м.Донецьк, про стягнення основного боргу в сумі 289 993грн., 3% річних в сумі 2 240,49грн., суми інфляції 14 789,64грн., пені в сумі 17 991,16грн., штрафу в сумі 28 999,30грн., дооцінки товару у зв'язку зі збільшенням курсу іноземних валют в сумі 92 646,80грн.
Крім того, з метою забезпечення позову позивач просить суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти або майно відповідача в межах позовних вимог позивача.
Заявою №11/1 від 01.04.09р. позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 289 993грн., курсову різницю в сумі 60 029,17грн., штраф в сумі 28 999,30грн., пеню в сумі 17 907,80грн., 3% річних в сумі 2 235,32грн., суму інфляції 14 499,66грн., а всього 413 664,25грн.
Під час розгляду спору позивач вдруге уточнив позовні вимоги та просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 105 000грн. та стягнути з відповідача основний борг в сумі 184 993грн., курсову різницю в сумі 60 029грн. 17коп., штраф в сумі 28 999грн. 30коп., пеню в сумі 22 022грн. 95коп., 3% річних в сумі 3 247грн. 45коп., суму інфляції 22 942грн. 22коп.
Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №12-125-ОІА від 27.05.08р., додаток №1 до договору, видаткові накладні, довіреності, банківські виписки.
Відповідач позовні вимоги з урахуванням уточнення визнає частково, оскільки сума основного боргу складає 102 393грн., а не 184 993грн., як вказує позивач, у зв'язку з чим розрахунок штрафу, пені, 3% річних та збитків від інфляції позивач зробив неправильно. Також відповідач посилається на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №1998 від 18.12.08р. формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці, тому посилання позивача на збільшення офіційного курсу іноземної валюти до української гривні і збільшення ціни на товар вважає неправильним та таким, що призведе до повної зупинки підприємства. У зв'язку з цим відповідач просить суд відмовити позивачу у стягненні 3% річних в сумі 3 247,45грн., суми інфляції 22 942,22грн., пені в сумі 22 022,95грн., штрафу в сумі 28 999,30грн., дооцінки товару у зв'язку зі збільшенням курсу іноземної валюти в сумі 60 029,17грн.
Крім того, відповідач просить суд надати розстрочку виконання рішення до грудня 2009 року посилаючись на тяжке фінансово-економічне становище, в якому опинилося підприємство відповідача внаслідок глобальної економічної кризи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
27 травня 2008 року сторони уклали договір №12-125-ОІА, згідно якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити засоби захисту рослин.
Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються у додатках, рахунках та накладних документах, що є невід'ємною частиною цього договору.
Всі рахунки та накладні документи, що виписані у період дії даного договору є його невід'ємною частиною (п.2.2 договору).
Згідно додатку №1 до договору позивач зобов'язався поставити відповідачу наступний товар: Фунгіцид-Абакус у кількості 170л. за ціною 165,03грн. на суму 28055,100грн., Мінеральні добрива - Басфоліар 6:12:6 у кількості 1880л. за ціною 19,35грн. на суму 36378,000грн., Бакову суміш - Дефеніс VІ, упаковка, у кількості 10компл. за ціною 2000грн. на суму 20000,000грн., Гербіцид - Євро - Лайтінг у кількості 200л. за ціною 231,84грн. на суму 46 368,000грн., Протруйник - Контро Дуо у кількості 2000л. за ціною 96грн. на суму 192000,000грн., Гербіцид - Метолат у кількості 70л. за ціною 9,08грн. на суму 635600грн., Фунгіцид - Рекс Дуо к.с. у кількості 100л. за ціною 212,47грн. на суму 21247,000грн., Гербіцид - Стеллар Новий у кількості 70л. за ціною 245,48грн. на суму 17183,600грн., Гербіцид - Стомп к.е. у кількості 90л. за ціною 51,57грн. на суму 4641,300грн., Гербіцид - Фронтьєр Оптима к.е. у кількості 30л. за ціною 170,39грн. на суму 5111,700грн., а всього на суму 371620,30грн.
При цьому сторони визначили, що офіційний курс євро на день підписання договору складає 7,50, а долару - 5,05, а також встановили, що в тому випадку, якщо курс долару чи євро на день оплати вище, ніж курс на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують слідуючу формулу: S=(А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долару чи євро до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долару або євро до гривні на день перерахування грошей.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу продукцію за накладними №62/0000378 від 27.05.08р. на суму 20 000грн., №62/0000416 від 05.06.08р. на суму 46368грн., №62/0000425 від 10.06.08р. на суму 21247грн., №62/0000535 від 26.08.08р. на суму 192000грн., №62/0000604 від 24.10.08р. на суму 36378грн., №62/0000615 від 30.10.08р. на суму 4000грн., №62/0000379 від 27.05.08р. на суму 55627,30грн., а всього на суму 375 620,30грн.
Відповідачем товар отриманий, про що свідчать вищевказані видаткові накладні, підписані сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками обох підприємств, а також довіреності ЯОЧ №151940 від 14.04.08р., НБЙ №846102 від 24.10.08р., НБЙ №846109 від 30.10.08р., НБЛ №266151 від 15.05.08р.
За приписами п.5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару згідно з додатком оплачується відповідачем у строк до 01.11.08р., а 80% від вартості товару згідно з додатком оплачується відповідачем у термін до 01.12.08р.
Однак відповідач отриманий товар оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками від 13.11.08р. на суму 5000грн., від 05.11.08р. на суму 5000грн., від 04.11.08р. на суму 5000грн., від 18.11.08р. на суму 5000грн., від 21.10.08р. на суму 10000грн., від 08.10.08р. на суму 10000грн., від 22.08.08р. на суму 45627,30грн., а всього на суму 85 627,30грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 289 993грн.
Після пред'явлення позову відповідач здійснив часткове погашення боргу в сумі 105 000грн., що підтверджується банківськими виписками від 16.03.09р. на суму 7000грн., від 18.03.09р. на суму 7000грн., від 20.03.09р. на суму 5000грн., від 24.03.09р. на суму 4000грн., від 25.03.09р. на суму 2000грн., від 26.03.09р. на суму 1000грн., від 01.04.09р. на суму 1000грн., від 02.04.09р. на суму 4000грн., від 06.04.09р. на суму 8500грн., від 08.04.09р. на суму 13 500грн., від 09.04.09р. на суму 7000грн., від 13.04.09р. на суму 10000грн., від 14.04.09р. на суму 5 000грн., від 15.04.09р. на суму 5000грн., від 16.04.09р. на суму 5000грн., від 17.04.09р. на суму 5000грн., від 21.04.09р. на суму 3000грн., від 22.04.09р. на суму 2000грн., від 23.04.09р. на суму 10000грн., у зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 184 993грн.
В подальшому відповідач також здійснив остаточне погашення заборгованості в сумі 184 993грн., що підтверджується платіжними дорученнями №36 від 24.04.09р. на суму 10 000грн., №38 від 27.04.09р. на суму 5 000грн., №41 від 28.04.09р. на суму 5 000грн., №45 від 29.04.09р. на суму 10 000грн., №50 від 30.04.09р. на суму 3 000грн., №55 від 05.05.09р. на суму 10 000грн., №59 від 06.05.09р. на суму 10 000грн., №61 від 07.05.09р. на суму 5000грн., №64 від 08.05.09р. на суму 5 000грн., №67 від 12.05.09р. на суму 10 000грн., №9 від 15.05.09р. на суму 86 393грн., №1 від 14.05.09р. на суму 8 000грн., №72 від 13.05.09р. на суму 8 000грн., та частково повернув позивачу товар на суму 9 600грн.
Таким чином, на день прийняття рішення заборгованість відповідачем оплачена в повному обсязі, у зв'язку з чим суд в цій частині позову припиняє провадження по справі на підставі п.1-1 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, як вказувалося вище, додатком №1 до договору сторони визначили, що офіційний курс євро на день підписання договору складає 7,50, а долару - 5,05, а також встановили, що в тому випадку, якщо курс долару чи євро на день оплати вище, ніж курс на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують наступну формулу: S=(А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долару чи євро до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долару або євро до гривні на день перерахування грошей.
У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача курсову в сумі 60 029,17грн.
Але перевіривши наданий позивачем розрахунок курсової різниці, суд вважає його арифметично невірним, у зв'язку з чим, за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає курсова різниця в сумі 30 000грн., яку відповідач оплатив після пред'явлення позову платіжними дорученнями №1408 від 19.05.09р. на суму 20 000грн. та №1406 від 18.05.09р. на суму 10 000грн., у зв'язку з чим господарський суд відмовляє позивачу в цій частині позову.
У випадку несвоєчасної оплати товару згідно п.5.3 договору, відповідач зобов'язаний оплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення (п.8.3 договору).
Перевіривши арифметично наданий позивач розрахунок, згідно якого пеня за період з 01.12.08р. по 24.04.09р. складає 26 022,96грн., а штраф в сумі 28 999,30грн., з огляду на наявність заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок, згідно якого сума інфляції складає 22 942,22грн., а 3% річних 3 247,45грн., судом перевірений та є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та задовольняє їх.
Разом з цим, господарський суд відмовляє позивачу у клопотанні про накладення арешту на грошові суми або майно, що належать відповідачеві, оскільки позивач не представив жодних доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Водночас, господарський суд відмовляє відповідачу у заявленому клопотанні про розстрочку виконання рішення з огляду на таке.
В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на тяжке фінансове становище, яке склалося у теперішній час на його підприємстві.
Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.
За приписом ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд може розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Однак, відповідач не представив суду жодних доказів в підтвердження наявності виняткових обставин, які дійсно ускладнюють виконання судового рішення, а фінансово-економічна криза в країні не є достатньою та обґрунтованою підставою для надання розстрочки виконання рішення.
За таких обставин, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, в заявленому відповідачем клопотанні про розстрочку виконання судового рішення суд відмовляє.
Що стосується клопотання позивача в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти відповідача, то господарський суд відмовляє позивачу у їх задоволенні оскільки позивач не представив жодних доказів в підтвердження того, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.
Оскільки основний борг та сума курсової різниці були оплачені відповідачем після пред'явлення позову, судові витрати покладаються на нього пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 48, 80 п.1-1, 82, 84, 85 ГПК України суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Агропродукт” м.Донецьк з урахуванням уточнення задовольнити частково.
Припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 184 993грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьк-Агропродукт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Вассма” штраф в сумі 28 999,30грн., пеню в сумі 22 022,95грн., 3% річних в сумі 3 247,45грн., суму інфляції 22 942,22грн., витрати по оплаті держмита в сумі 3 972,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104грн. 93коп.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Будко Н.В.