Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
25.05.2009
Справа №2-22/1527-2009
За позовом - Приватного підприємства «Вета», м. Євпаторія, проспект Перемоги, 8, к. 45
до відповідача - ДП «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз», смт Чорноморське, вул. Паркова, 5
про стягнення 47658,00 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Борецька Л.Р., представник, дов від 20 серпня 2008 року
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Позивач - Приватного підприємства «Вета» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДП «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз», просить суд стягнути з відповідача 47658,00 грн. заборгованості, у тому числі: 25712,00 грн. - пені, 3214,00 грн. - 3% річних, індекс інфляції в сумі 18732,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
01.10.2007 року між позивачем (Підрядчик) та відповідачем (Замовник) був укладений договір підряду №01-10-07, відповідно до якого Підрядчик зобов'язується виконати капітальний ремонт будівлі №32 на базі відпочинку «Мрія» в смт. Чорноморське, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і сплатити обумовлену договором ціну.
Вартість робіт за договором визначається твердою договірною ціною, складеною на підставі кошторису, в сумі 151076,00 грн.
Дата початку робіт - жовтень 2007 року. Дата закінчення робіт - грудень 2007 року.
01.12.2007 року сторони уклали додаткову угоду, відповідно до умов якої договір був доповнений додатковими локальними кошторисами, і вартість робіт за Договором визначена динамічною договірною ціною, складеною на підставі кошторисів, в сумі 270685,00 грн. Дата закінчення робіт - змінена на квітень 2008 року.
01.06.2008 року сторони уклали додаткову угоду № 2 якою договір був доповнений додатковими локальними кошторисами, і вартість робіт за договором визначена динамічною договірною ціною, складеною на підставі кошторисів, в сумі 281148,00 грн. Дата закінчення робіт - змінена на липень 2008 року.
Згідно пункту 3.4. договору оплата за прийняті роботи проводиться замовником в триденний термін після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
Пункт 4.3. договору передбачає, що за порушення термінів оплати замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,25%, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення, до повного виконання зобов'язань за даною угодою. Сторони дійшли згоди збільшити тривалість позовної давності до вимог про стягнення пені до трьох років.
Відповідно до умов договору підряду № 01-10-07 від 01.10.2007 року Приватне підприємство «Вета» виконало капітальний ремонт будівлі №32 на базі відпочинку «Мрія» в смт. Чорноморське, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за формою КБ-3, актами приймання виконаних підрядних робіт, на суму 238349,00 грн., наявними в матеріалах справи, а.с. 29-55.
Однак, відповідачем виконані роботи були оплачені частково, на суму 41849,00 грн.
Так, рішенням Господарського суду АР Крим від 23 вересня 2008 року з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз» на користь Приватного підприємства «Вета» була стягнута кредиторська заборгованість за Договором підряду № 01-10-07 від 01.10.2007 року у розмірі 196500,00 грн., пеня в розмірі 14350,00 грн., 3 % річних в сумі 1876,00 грн., індекс інфляції у розмірі 11102,00 грн.
Листом №42/319/1 від 07.10.2008 року Дочірнє підприємство «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз» на адресу позивача з проханням не направляти вимоги про примусового виконання рішення Господарського суду АР Крим від 25.09.2008 року до державної виконавчої служби.
Крім того, відповідач гарантував погашення заборгованості протягом січня-лютого 2009 року та погашення всіх штрафних санкцій на дату фактичної оплати заборгованості (основного боргу).
Відповідно до бухгалтерської довідки №1 від 15.02.2009 року за рішенням Господарського суду АР Крим від 23.09.2008 року, за період з 23.09.2008 року по 15.02.2009 року оплата не проводилась.
15.02.2009 роки між сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.02.2009 роки відповідно до якого встанволено, що заборгованість Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз» складає 226184,28 грн.
Так, у зв'язку з невиконанням зобов'язання щодо оплати заборгованості, за період з 01 серпня 2008 року по 15 лютого 2009 року позивачем була нарахована пеня у розмірі 25712,00 грн., 3% річних у розмірі 3214,00 грн. та збитки від інфляції в сумі 18732,00 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів оплати пені у розмірі 25712,00 грн., 3% річних у розмірі 3214,00 грн. та збитків від інфляції в сумі 18732,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пунктів 4, 6 ст. 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Крім того, слід додатково звернути увагу на те, що пунктом 4.3. договору передбачено, що за порушення термінів оплати замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,25%, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення, до повного виконання зобов'язань за даною угодою. Сторони дійшли згоди збільшити тривалість позовної давності до вимог про стягнення пені до трьох років.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 26 травня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз» (смт Чорноморське, вул. Паркова, 5, рахунок № 26008301324834 в філії КЦО ПІБ, МФО 324430, ЄДРПОУ 32173773) на користь Приватного підприємства «Вета» (м. Євпаторія, проспект Перемоги, 8, к. 45, рахунок № 26001443365011 в КРУ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 19010018) 47658,00 грн. заборгованості, у тому числі: 25712,00 грн. - пені, 3214,00 грн. - 3% річних, індекс інфляції в сумі 18732,00 грн.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз» (смт Чорноморське, вул. Паркова, 5, рахунок № 26008301324834 в філії КЦО ПІБ, МФО 324430, ЄДРПОУ 32173773) на користь Приватного підприємства «Вета» (м. Євпаторія, проспект Перемоги, 8, к. 45, рахунок № 26001443365011 в КРУ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 19010018) 476,58 грн. державного мита.
4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз» (смт Чорноморське, вул. Паркова, 5, рахунок № 26008301324834 в філії КЦО ПІБ, МФО 324430, ЄДРПОУ 32173773) на користь Приватного підприємства «Вета» (м. Євпаторія, проспект Перемоги, 8, к. 45, рахунок № 26001443365011 в КРУ «ПриватБанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 19010018) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.