ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 49/16
20.05.09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»
До: Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД”
Про: стягнення 214 181,15 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники:
Від позивача -не з'явилися
Від відповідача -Герасименко В.М. -за дов. № б/н від 01.02.2009
Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовної заявою про стягнення з відповідаач 214 181,15 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 070303-07/ФЛ-Ю-О від 03.03.2007, з яких 98 281,31 грн. основного боргу, 1 878,28 грн. пені, 234,82 грн. 3% річних, 2 465, 74 грн. інфляційних витрат, 111 321,00 грн. штрафу, крім того просить стягнути 2 141,82 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач зобов'язується передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до договору, а відповідач зобов'язується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2009 порушено провадження у справі № 49/16.
У судовому засіданні 27.04.2009 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог №б/н від 27.04.2009, відповідно до якої просив зменшити розмір позовних вимог, в частині основної простроченої заборгованості на сплачені Відповідачем кошти у сумі 98 281,31 грн.
У судовому засіданні 27.04.2009 відповідач надав відзив на позовну заяву №27.04-01 від 27.04.2009, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині основного боргу та штрафу та заявив, що суму основного боргу сплатив в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. (додані до матеріалів справи).
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2009 розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Дослідивши обставини та матеріали справи, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
03.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(далі - Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСБУД»(далі - Лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № 070303-07/ФЛ-Ю-О (надалі - Договір).
Відповідно до умов зазначеного договору Позивач зобов'язується передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору передав в користування відповідача майно, що є предметом лізингу, а саме: бетоноукладчик модель SOMERO SXP-12 загальною вартістю. 1 598 260,41грн. топпинг спредер модель SOMERO STS-132 загальною вартістю 720 927,09 грн. Вказана обставина підтверджується підписаним сторонами Договору актом приймання-передачі майна в користування від 30.03.2007
Відповідно до п. 3.1 Договору Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виплату лізингових платежів, а тому позивач заявив до стягнення 1 878,28 грн. пені, 234,82 грн. 3% річних, 2 465, 74 грн. інфляційних витрат, 111 321,00 грн. штрафу.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством та договором відповідальності.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 11.2 Договору лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх, а саме сплачує лізингодавцю штрафні санкції. А саме пп. 11.2.1 визначено, що за порушення обов'язку своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 даного Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором -пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцем, понад вказану пеню.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 878,28 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 2 465,74 грн. та трьох процентів річних в розмірі 234,82 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, згідно п. 8.2.1 Договору Боржник зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Кредитора про стан та місце знаходження Майна шляхом направлення Кредитору звіту у формі, встановленій Сторонами (Додаток № 3 до Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, за 2, 3 квартали 2008 року звіт у встановленій формі відповідач не надав позивачу.
Відповідно до п. 11.2.3 Договору з використання Майна не за призначенням, не виконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника Майна, неподання інформації про стан та місце знаходження Майна згідно до п. 8.2.1 Договору, порушення умов п. 14.7 Договору Боржник сплачує Кредитору штраф у розмірі 1 (один) % загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення, а не за кожен випадок з наведеного в цьому пункті переліку порушень чи за кожне порушення, зазначене в даному пункті.
Сторони договору визначили, що лише невиконання всіх зазначених в пункті зобов'язань визнається порушенням, що тягне накладення на одну із сторін договору штрафних санкцій.
Таким чином згідно змісту п. 11.2.3. Договору випадком порушення, який тягне за собою накладення штрафних санкцій на відповідача, є порушення ним всіх перелічених в цьому пункті зобов'язань.
Порушення лише одного зобов'язання, зазначеного в переліку порушень, визначених п. 11.2.3. Договору не є випадком порушення згідно змісту п. 11.2.3. Договору, а отже не тягне за собою накладення на Відповідача штрафних санкцій, визначених цим пунктом договору.
Таким чином, станом на 27.04.2009 у Позивача є звіт про стан майна, наданий йому відповідно до умов договору.
В позовній заяві Позивачем не зазначено, на чому ґрунтується його вимога про стягнення таких великих штрафних санкцій та які збитки було йому завдано неотриманням такого звіту, тому що зазначені ним в позові штрафні санкції є непомірно великими порівняно із завданими йому збитками.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 111 321,00 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 2 141,82 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»(03115, м.Київ, вул. Святошинська 34, ідентифікаційний код 21555958, п/р 26005024750200 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005), а у разі відсутності грошових коштів -з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літера «Г», рахунок 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 321637, код 33880354) 1 878,28 грн. пені, 234,82 грн. 3% річних, 2 465,74 грн. інфляційних витрат, а також 45,79 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовлено.
4. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя А.В. Митрохіна
Дата підписання рішення 05.06.2009