ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 15/181
12.05.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"
про стягнення 54 782,46 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Коротій О.П.
від відповідача - не з'явилися
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (далі - відповідач) про стягнення 54 782,46 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2009 порушено провадження у справі за № 15/181 та призначено розгляд справи на 14.04.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 розгляд справи відкладено на 12.05.2009.
12.05.2009 відповідач у судове засідання вдруге не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.11.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" укладено договір № 610 поставки продукції (далі - Договір) (копія міститься у матеріалах справи), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві (відповідачу) продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму (п. 1.1. Договору).
Відповідно до положень пп. 7.2.1. Договору оплата кожної партії поставленої за даним Договором продукції здійснюється Покупцем протягом тридцяти календарних днів з дати її поставки Покупцю.
З 24.05.2008 по 06.01.2009 позивачем відвантажено відповідачу товар на суму 58 216,85 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № ТМ-0026026 від 24.05.2008 на суму 1 560,88 грн., № ТМ-0026027 від 24.05.2008 на суму 112,80 грн., № ТМ-0026569 від 27.05.2008 на суму 3 017,34 грн., № ТМ-0026570 від 27.05.2008 на суму 1 412,63 грн., № ТМ-037869 від 14.11.2008 на суму 1 154,08 грн., № ТМ-037868 від 14.11.2008 на суму 3 571,38 грн., № ТМ-037931 від 14.11.2008 на суму 7 443,77 грн., № ТМ-038132 від 15.11.2008 на суму 5 065,25 грн., № ТМ-038158 від 15.11.2008 на суму 2 919,98 грн., № ТМ-038544 від 18.11.2008 на суму 3 698,04 грн., № ТМ-038854 від 19.11.2008 на суму 1 663,12 грн., № ТМ-045867 від 24.12.2008 на суму 3 131,45 грн., № ТМ-045866 від 24.12.2008 на суму 2 130,28 грн., № ТМ-045868 від 24.12.2008 на суму 1 711,16 грн., № ТМ-045853 від 24.12.2008 на суму 569,36 грн., № ТМ-045852 від 24.12.2008 на суму 2 333,15 грн., № ТМ-046407 від 26.12.2008 на суму 2 621,99 грн., № ТМ-046731 від 27.12.2008 на суму 2 694,12 грн., № ТМ-047029 від 29.12.2008 на суму 5 555,81 грн., № ТМ-047186 від 30.12.2008 на суму 905,12 грн., № ТМ-047185 від 30.12.2008 на суму 728,48 грн., № ТМ-0000316 від 05.01.2009 на суму 882,58 грн., № ТМ-0000514 від 06.01.2009 на суму 3 334,08 грн. (належним чином засвідчені копії наявні у справі).
Відповідач отриманий за вищевказаними товарно-транспортними накладними товар не оплатив.
Як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 01.01.2009 між позивачем та відповадачем за IV квартал 2008 року, підписаного сторонами (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідач повернув позивачу частину товару і станом на 01.01.2009 заборгованість відповідача перед позивачем становила 50 565,80 грн.
Відповідно до акту звірки розрахунків станом на 01.04.2009, між позивачем та відповадачем за I квартал 2009 року, підписаного сторонами (належним чином засвідчена копія наявна у справі), на зазначену дату заборгованість відповідача перед позивачем становить 54 782, 46 грн.
У зв'язку з викладеним, на день вирішення спору позовні вимоги становлять 54 782, 46 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню знастанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати одержаного товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 547,82 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Докази понесення позивачем зазначених витрат наявні у справі.
Отже, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у даній справі у наступному розмірі: 547,82 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (04212, м. Київ, пр-т Оболонський, 39, літ В; код ЄДРПОУ 31724464; банківські реквізити: р/р 260080101338 в ЗАТ "ПрокредитБанк", МФО 320984) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм'ясо" (23600, Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Желюка, 22; код ЄДРПОУ 33125301; банківські реквізити: р/р 260061014 в ВФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 302623) 54 782 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 46 коп. основного боргу, 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 82 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя М.Г. Хоменко