83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.06.09 р. Справа № 28/6
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології”, м.Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 33421496
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольській дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь, код ЄДРПОУ 00645211
про стягнення 55979грн.43коп.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні оголошена
перерва з 27.05.2009 до 11.06.2009р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології”, м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольській дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь про стягнення 55979грн.43коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 42440грн.00коп., пені в розмірі 7499грн.48коп., 3% річних в розмірі 937грн.43коп., інфляційних витрат в розмірі 2920грн.12коп. та витрат на автомобіль в розмірі 2182грн.40коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №М003ЮР/08 від 07.02.2008р., додаткову угоду до вказаного договору, видаткову накладну № 000001050 від 07.08.2008р., товарно-транспортну накладну 01АА від 07.08.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯПГ №087159 від 05.08.2008р., рахунок-фактуру № -00001050 від 07.08.2008р., акт про не допуск компетентного представника б/н від 13.08.2008р., акт №31 приймання товару за якістю від 08.08.2008р.,
Господарський суд Донецької області ухвалою від 02.02.2009р. порушив провадження у справі № 28/6 та призначив її розгляд на 25.02.2009р.
Відповідач надав відзив на позовну заяву №08-12юр від 24.02.2009р., відповідно з яким позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що поставлений товар був не якісним.
16.03.2009р. позивачем надані пояснення б/н від 16.03.2009р., відповідно з якими останній підтримує свої позовні вимоги.
15.04.2009р. відповідачем надано до господарського суду Донецької області клопотання б/н від 14.04.2009р. про визнання недійсним правочину, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України. Та зазначив, що в процесі виконання зобов'язань за договором № М003ЮР/08 від 07.02.2008р., відповідачем було встановлено, що позивач не є виготовлювачем продукції за даним договором.
Ухвалою заступника голови господарського суд Донецької області від 16.03.2009р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи №28/6 продовжено до 02.05.2009р.
Також 15.04.2009р. сторонами було заявлено клопотання про продовження розгляду справи №28/6 на 45 календарних днів. Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.04.2009р. вказане клопотання було задоволене, розгляд справи №28/6 продовжено до 16.06.2009р.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:
07.02.2008 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології”, м.Дніпропетровськ та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Маріупольській дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь було укладено договір № М003ЮР/08 (далі - договір).
П. 1.1. договору передбачено, що постачальник (позивач) зобов'язаний виготовити i поставити, а замовник (відповідач) прийняти i сплатити продукцію виробничо-технічного призначення за номенклатурою, кількістю i ціною, зазначених у додаткових угодах до договору.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором № М003ЮР/08 від 07.02.2008р.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 07.02.2008 р. до вищевказаного договору предметом останнього є натяжні станції розливної машини в кількості двох штук (креслення № 2-346-02СБ «А»), загальною вартістю з урахуванням ПДВ 480 000,00 грн.
Представником відповідача за довіреністю ЯПГ № 087159 від 05.08.2008 р. за видатковою накладною № 000001050 від 07.08.2008 р. отримано вищезазначену продукцію вартістю 480000 грн.00 коп. (копії видаткової накладної та довіреності наявні в матеріалах справи).
Відповідно до п.3.2 Договору прийомка продукції по кількості та якості проводиться у відповідності з діючим законодавством про поставки продукції (Інструкції П-6 и П-7).
Відповідач у відзиві посилається на те, що продукція, яка була поставлена відповідачеві була не якісною.
Відповідно до п.п. 16,17 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов'язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника. У повідомленні про виклик представника постачальника, повинне бути зазначено: найменування продукції; дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на яке призначене приймання продукції по якості або комплектності; кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.
Відповідач почав приймання продукції по якості 08.08.2008р. та склав відповідний акт прийомки товару по якості № 31. В цей же день відповідач направив позивачу лист №22/1134 (копія якого наявна в матеріалах справи) із проханням направити компетентних представників для прийняття рішення по виправленню браку натяжних станцій розливної машини в кількості 2 штук.
Судом встановлено, що виклик представника позивача №22/1134 від 08.08.2008р. суперечить вимогам Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, оскільки в ньому не зазначено дата і номер рахунка-фактури або номер транспортного документа; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на яке призначене приймання продукції по якості або комплектності. Крім того, в цьому листі всупереч вимог п. 17 Інструкції, представник позивача був викликаний не для участі в прийомці продукції по якості, а „для прийняття рішення по виправленню браку”.
Під час розгляду справи відповідач надав суду дві копії акту №32 від 10.08.2008р. (продовження приймання товару за якістю).
В акті №32 від 10.08.2008р. зазначено, що він був підписаний за участю представника громадськості Хараман Н.Г., яка діяла на підставі посвідчення від 10.08.2008р.
Зміст посвідчення суперечить вимогам п. 23 Інструкції, оскільки в ньому відсутній номер посвідчення, місце роботи та посада особи, якої видано посвідчення, невірно зазначено дата накладної, відповідно до якої був отриманий товар.
Відповідно до п. 23 Інструкції, посвідчення, що видане з порушенням правил Інструкції, є недійсним.
На підставі вищевикладеного, суд встановив, що акт № 32 від 10.08.2008р. суперечить положенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, в зв'язку з чим суд не приймає цей документ в якості належного доказу по справі.
Відповідач листом № 22/1143 від 12.08.2008 р. за підписом начальника виробничого відділу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м.Маріуполь Ліннік О.М. повідомив ТОВ НВП «Українські національні технології», м.Дніпропетровськ про перелік «дефектів», виявлених після розборки натяжних станцій розливної машини в кількості двох штук (креслення № 2-346-02СБ „А”) та направив факсом «планову калькуляцію на виправлення дефектів» від 08.08.2008 р. Також у вказаному листі повідомлялось, що на підставі наведеного в листі переліку «виявлених дефектів» буде складено «остаточну калькуляцію». Судом встановлено, що в зазначеному листі відсутнє посилання на акт приймання продукції за якістю №32 від 10.08.2008р.
В матеріалах справи наявна планова калькуляція по виправленню дефектів натяжних станцій розливної машини, що затверджена керівником відповідача 08.08.2008р., тобто до складання акту № 32 від 10.08.2008р.
Відповідно до п. 6 ст. 268 Господарського кодексу України у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
Відповідач не надав суду жодних доказів усунення недоліків поставленого товару.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими та недоведеними.
Відповідно до п. 4.1. договору ціна на продукцію обумовлюється у додаткових угодах до договору. Згідно з п. 4.2. договору оплата здійснюється на рахунок постачальника відповідно рахунку, направленому постачальником. П.4.3. договору передбачено, що порядок розрахунків за поставлену продукцію обумовлюється у додаткових угодах до чинного договору. Згідно до п. 2 додаткової угоди № 1 від 07.02.2008р. оплата продукції здійснюється протягом десяти банківських днів за фактом поставки продукції.
Оскільки в актах приймання продукції за якістю № 31 від 08.08.2008р, № 32 від 10.08.2008р. є посилання на рахунок-фактуру № 00001050 від 07.08.2008р., суд вважає, що рахунок-фактура була отримана відповідачем в день отримання товару.
Відповідно вимоги ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, кінцевим терміном сплати продукції є 22 серпня 2008 р.
Згідно ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Проте, в порушення та умов договору відповідачем за поставлену продукцію сплачено лише 437 560грн.00коп. (77560грн.00коп. платіжним дорученням №4993 від 03.09.2008 р. та 360000грн.00коп. платіжним дорученням №6493 від 03.09.2008р.). Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 42 440грн.00 коп.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 42440грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.
З огляду на викладене, дослідивши у сукупності матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології”, м.Дніпропетровськ в частині стягнення основного боргу в розмірі 42440грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому таким, що підлягають задоволенню.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.
П.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 5.3. Договору у разі прострочки оплати поставленої продукції замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
За розрахунком позивача станом на 26.01.09р. розмір пені складає 7499грн.48 коп.
Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, судом встановлено, що вказана ним сума пені не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 7499грн.48 коп. за період з 23.08.2008р. по 25.01.2009р. підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір інфляційних витрат становить 2920грн.12коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 937грн.43коп. за період з 23.08.2008р. по 25.01.2009р.
Перевіривши арифметичний розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що зазначені позивачем суми не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині інфляційних витрат в розмірі 2920грн.12коп. та 3% річних в розмірі 937грн.43коп. за період з 23.08.2008р. по 25.01.2009р. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на автомобіль марки КАМАЗ державний номер АЕ 9701 АК, що був направлений 12.08.2008р. до відповідача, в розмірі 2182грн.40коп.
Оскільки вказані витрати позивачем жодним чином не підтверджені, суд вважає відповідні вимоги позивача необґрунтованими, недоведеними, та такими, що підлягають залишенню без задоволення.
Позивачем також було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на суму грошових коштів, що знаходяться на поточному рахунку відповідача в розмірі заявленого позову.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.
15.04.2009р. відповідачем надано до господарського суду Донецької області клопотання б/н від 14.04.2009р. про визнання недійсним договору № М003ЮР/08 від 07.02.2008р., відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України. Суд відмовляє в задоволенні клопотання оскільки таки вимоги мають висуватися відповідачем як позовні вимоги у самостійному позовному провадженні.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають пропорційному розподілу між сторонами, в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології”, м.Дніпропетровськ до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Маріупольській дослідно-експериментальний завод”, м.Маріуполь задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Маріупольській дослідно-експериментальний завод” (за адресою: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Карла Лібкнехта, 105, р/р 26003188579011 у Маріупольській філії КБ „Приватбанк”, МФО 335429, код ЄДРПОУ 00645211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології” (за адресою: 49005, м.Дніпропетровськ, вул.Пісаржевського, 7/56, р/р 26006060005462 у Жовтневому відділенні м.Дніпропетровська КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33421496) суму основного боргу в розмірі 42440грн.00коп., пеню в розмірі 7499грн.48коп., 3% річних в розмірі 937грн.43коп. та інфляційні витрати в розмірі 2920грн.12коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 537грн.97коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113грн.40коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю НВП „Українські національні технології” (за адресою: 49005, м.Дніпропетровськ, вул.Пісаржевського, 7/56, р/р 26006060005462 у Жовтневому відділенні м.Дніпропетровська КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 33421496) надлишково сплачене державне мито в розмірі 0 грн. 09 коп.
Видати довідку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 11.06.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Курило Г.Є.