Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
14.05.2009
Справа №2-1/427-2009
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримтютюн», (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 4),
до відповідача Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим, (97600, АР Крим, м. Білогірськ, пл. Червоного Жовтня, 1),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),
про визнання дійсним договору та визнання права власності,
Суддя Ковтун Л.О.
представники:
від позивача - Лісіцин Б.В. - представник, дов.№70 від 23.07.2008р.
від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.,
від третьої особи - не з'явився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Кримтютюн» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим про визнання договору купівлі-продажу приміщень тютюнової бази від 22.10.2003р. дійсним та визнання за позивачем права власності на вказані об'єкти нерухомості, розташовані в с. Вишенне білогірського району на 12 км. траси Білогірськ - Нижньогірськ.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статті 220 Цивільного кодексу України.
Відповідач вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.01.2009р. до участі у справ залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору - КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації».
КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» направило на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність свого представника за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд
встановив:
28.11.2002р. Відділом державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим проведено прилюдні торги по реалізації нерухомого майна - тютюнової бригади, що розташована в с. Вишенне Білогірського району та складається з:
- одноповерхової будівлі тютюнового цеху (літ. А, А1, Б, б, В) загальною площе. 744,3 кв.м.;
- одноповерхової будівлі складу з прибудовою (літ. Г, Г1) загальною площею 116,4кв.м.;
- навісів для сушки тютюну (літ. Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О, П, Р) площею забудови 1850,4кв.м.;
- теплиць (парників) (літ. С, Т, У, Ф, Х) площею забудови 2500,0кв.м.
Переможцем торгів визнаний позивач, про що свідчить відповідний протокол проведення прилюдних торгів №2 від 28.11.2002р. та відповідний акт від 28.11.2002р. (аркуш справи 31, 32).
22.10.2003р. між Відділом державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Кримтютюн» (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна тютюнової бригади, розташованої у с. Вишенне Білогірського району АР Крим.
Предметом даного спору є визнання укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу певного нерухомого майна дійсним та визнання на підставі цього за позивачем права власності на таке майно.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Як на підставу визнання дійсним договору від 22.10.2003р. позивач посилається на частину 2 статті 220 ЦК України.
Виходячи з предмету позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
При цьому, обраний спосіб захисту права повинен кореспондуватися із характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права.
Так, положення частини 2 статі 220 Цивільного кодексу України передбачають, що за рішенням суду договір, який потребує нотаріального посвідчення може бути визнаний дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається.
В той же час, суд приймає до уваги час укладення вищевказаного договору, а саме жовтень 2003 року, що зумовлює застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу УРСР від 1963р.
Відповідно ст. 44 Цивільного кодексу УРСР від 1963р. на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна між юридичними особами, таки договори укладалися у простій письмовій формі.
Таким чином, нотаріальне посвідчення договору проводилося лише за згодою сторін та не мало наслідків нікчемності правочину у разі недодержання обов'язку щодо нотаріального посвідчення такого договору.
Отже, посилання позивача на статтю 220 Цивільного кодексу України як на підставу дійсності спірного договору купівлі-продажу є необґрунтованими, що виключає визнання останнього у судовому порядку дійсним.
Щодо визнання за Відкритим акціонерним товариством «Кримтютюн» права власності на нерухоме майно, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.
Відсутність факту порушення права на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
Позивачем жодних доказів невизнання чи оспорювання Відділом державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції АР Крим його права власності на спірні об'єкти нерухомості не надано, що виключає його судовий захист та тягне відмову в позові в цій частині.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 ГПК України, суд,
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.