Справа: № 2а-6949/11 Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
30 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шостака О.О.,
суддів - Горяйнова А.М. та Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 26.09.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними, щодо призначення та виплати додаткової пенсії не у відповідності з вимогами ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 26.09.2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач є непрацюючим пенсіонером, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, відповідно до якої громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Згідно вищенаведеної норми, позивач має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Всупереч статей 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу додаткова пенсія виплачувались відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Розглядаючи вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вимог ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 158, 160, 183-2,195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 26.09.2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Горяйнов А.М.