79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.12.06 Справа № 17/185
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючий-суддя Дух Я.В.
судді: Краєвська М.В.
Кузь В.Л.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ “Бреттекс», м. Рівне
на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.08.2006р.
у справі № 17/185
за позовом ТОВ госпрозрахункова фірма «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС», м. Рівне
до відповідача ТОВ “Бреттекс», м. Рівне
про: стягнення 27 572,00 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями №1797878, 1797886 від 13.11.2006р.
Позивачем подано клопотання про слухання справи без участі представника. Відповідачем (Скаржником) подано клопотання про повторне відкладення розгляду справи. Враховуючи, що ухвалою суду від 09.11.2006р. явка повноважних представників не визнана обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність клопотання відповідача, у зв'язку з чим таке судом відхилене.
Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2006 року введено в склад колегії з розгляду апеляційної скарги замість судді Городечної М.І. суддю Кузя В.Л..
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.08.2006 року у справі №17/185 (суддя Петухов М.Г.) повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС», м. Рівне та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреттекс»і 27 572,00 грн. боргу за надання послуг з перевезення вантажів, 275,72 грн. сплаченого держмита та 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ «Бреттекс» подано апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення господарського суду Рівненської області скасувати та в позові відмовити. У апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано обставин направлення на позивачу 15.06.2006 року факсом пропозиції про розстрочення заборгованості та усної згоди на це позивача, що свідчить про укладення сторонами по справі договору про розстрочення заборгованості, у зв'язку із чим зобов'язання зі сплати боргу, на час розгляду справи не настало.
Позивач проти апеляційної скарги заперечив з підстав викладених у Відзиві №759 від 10.10.2006 року на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступних підстав:
На підставі Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 29.01.2006 року згідно заявок відповідача (а.с. 11, 14, 17, 20, 23) позивачем здійснені міжнародні перевезення вантажів за маршрутом Рівне (Україна) - Віадана (Італія), що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) -(а.с. 12, 15, 18, 21, 24).
Вартість послуг встановлена позивачем у Рахунках (а.с. 13, 16, 19, 22, 25) на загальну суму 27 572, 00 грн., що у повній мірі відповідає умовам Договору від 29.01.2006 року.
Проте, відповідачем, умови пунктів 3.1, 3.2, 5.1 вищевказаного Договору щодо оплати наданих послуг у 20-денний термін з моменту представлення CMR не виконано. При цьому, відповідачем факт надання послуг та отримання примірників CMR -не заперечується.
Доводи апеляційної скарги, щодо неврахування судом першої інстанції факту укладення сторонами договору про розстрочення заборгованості судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки за змістом ст. 181 ГК України та ст. 644 ЦК України на укладення договору необхідна згода другої сторони.
У відповідності до ст.. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень». Проте, відповідачем факту отримання позивачем письмової пропозиції про розстрочення заборгованості та надання згоди на неї не доведено.
Крім того, факт звернення позивача 21.06.2006 року (у межах строку, встановленого ст.. 181 ГК України для відповіді на пропозицію укласти договір) до господарського суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, свідчить про відсутність згоди останнього на її розстрочення.
Таким чином, Господарський суд Рівненської області у оскаржуваному рішенні прийшов до правильного висновку про необхідність повного задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреттекс»боргу за надання послуг з перевезення вантажів в розмірі 27 572,00 грн., 275,72 грн. сплаченого держмита та 118 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. N 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, та керуючись законом підставно відмовив в задоволенні позову.
Як наслідок, прийняте судом рішення відповідає вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 р. N 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід віднести на Скаржника.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.101, 103. 105 ГПК України, суд
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 09.08.2006р. по справі № 17/185 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги віднести на Скаржника.
3. Справу №17/185 направити до господарського суду Рівненської області.
Головуючий-суддя Дух Я.В.
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Кузь В.Л.