К/С № К-37241/06
21.05.2009 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті
на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2006 р.
та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2006р.
у справі № 2-4/10411-2006А
за позовом Приватної фірми «ВАК»
до Державної податкової інспекції у м. Алушті
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2006 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р., позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті №0001892303/1/174 у частині застосування фінансових санкцій у сумі 6719,75грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватної фірми «ВАК» 1,70 грн. судового збору.
ДПІ у м. Алушті подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та на невідповідність висновків судів обставинам справи у частині вирішення справи щодо податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за непроведення розрахункової операції на суму 1343,95грн. через реєстратор розрахункових операцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при винесенні судових рішень у частині, що оскаржується податковою інспекцією, та вважає, що суди правильно визнали безпідставним накладення на позивача штрафу, оскільки податковий орган не надав доказів тому, що сума 1343,95 грн. знаходилася на місці проведення розрахунків, яке підпадає під визначення, встановлене ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
Суд касаційної інстанції також не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при постановленні судових рішень у частині, що не оскаржується податковою інспекцією, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко
А.О. Рибченко