01029 м. Київ, вул. Московська, 8
26.05.2009 № К-8672/07, К-1701/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Пасічник Т.В.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиДержавної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 і ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 по справі № А17/380-06 (22а-3298/07)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЛІСЗБУТ»
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОЛІСЗБУТ» (далі - ТОВ «ДНІПРОЛІСЗБУТ») звернулося до суду із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ) від 31.01.2006 № 0000022803/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2005 року на 483 122 грн., винесеного на підставі Акту перевірки від 31.01.2006 № 4/23-513/24443340 з питань правильності декларування сум податкового кредиту згідно декларації за жовтень 2005 року, де зазначено про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 по справі № А17/380-06 позов задоволено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем не враховані належним чином вимоги п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою ним податку, а не його контрагентами. Крім того судом зазначено, що відповідачем не доведена несплата позивачем своїх податкових зобов'язань з ПДВ та не надано доказів правомірності заниження позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2005 року у розмірі 483 122 грн. За врахування встановленого, суд визнав, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 500 000 грн., на підставі отриманої від контрагента, ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» податкової накладної від 21.09.2005, який був на час її видачі правоздатною юридичною особою і мав статус платника ПДВ. Суд апеляційної інстанції повністю погодився із зазначеним висновком.
При цьому суди встановили, що ТОВ «ДНІПРОЛІСЗБУТ» у вересні 2005 року до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 483 122 грн. в зв'язку з отриманням від ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» податкової накладної №2109 від 21.09.2005, виданої останнім при виконанні умов договору на проведення товарообмінної (бартерної) операції №20/09-05БИ, укладеного 20.09.2005, неправомірним з підстав неможливості підтвердити факт включення ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» до складу податкових зобов'язань у вересні 2005 року ПДВ у сумі 500 000 грн., як і фактичну сплату цієї суми ПДВ до бюджету, по вказаній господарській операції з ТОВ «ДНІПРОЛІСЗБУТ» по причині визнання ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2005.
Факти укладення між ТОВ «ДНІПРОЛІСЗБУТ» та ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» договору на проведення товарообмінної (бартерної) операції від 20.09.2005 на суму 3 000 000 грн., в тому числі 500 000 грн. ПДВ; його виконання сторонами; отримання позивачем податкової накладної; сплати позивачем ПДВ у складі вартості отриманого товару, суди визнали підтвердженим копіями вказаного договору, видаткової та податкових накладних, змістом вищевказаних акту, довідками.
Посилаючись на норми Закон України «Про податок на додану вартість» суди визначились, що бюджетне відшкодування сум ПДВ платнику податку не залежить від факту сплати цих сум в бюджет його контрагентами, продавцями товару, несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції; отриманні покупцем - платником податку на додану вартість від контрагента, який має статус платника ПДВ, податкової накладної; сплаті останньому ПДВ у сумі вартості товару не впливає на податковий кредит покупця та на його право щодо одержання суми бюджетного відшкодування. Тобто право позивача на бюджетне відшкодування не може залежати від виконання його контрагентом - ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» обов'язків по сплаті ПДВ.
Крім того ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2007 по справі № А17/380-06 - роз'яснено постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006.
Не погодившись із зазначеною ухвалою від 20.08.2007, ДПІ було подано апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку, на що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 по справі № А17/380-06 (22а-3298/07) відмовлено у задоволенні клопотанням про поновлення строку.
Не погодившись із постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 і ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 по справі № А17/380-06 (22а-3298/07), відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, де просить скасувати судові рішення. На думку скаржника судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права, а саме вимоги Закону України «Про податок на додану вартість».
Скаржник звертає увагу на те, що законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку. Так за змістом Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у ціні товару.
Таким чином скаржник вважає, що у ДПІ наявні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
Щодо оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 по справі № А17/380-06 (22а-3298/07),скаржник зазначив, що пропуск процесуальних строків, встановлених ст. 186 КАС України, на оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2007 стався по причинам, які не залежали від ДПІ та порушують ст. 185 КАС України, тобто відповідно до ст. 102 КАС України вищезазначені причини є поважними.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1.7 та п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) - податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Крім того вимогами п.п.7.5.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 ст.7 цього ж Закону передбачено наступне: датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, показав, що бюджетне відшкодування сум ПДВ платнику податку не залежить від факту сплати цих сум в бюджет його контрагентами, продавцями товару, несплата податку продавцем при: фактичному здійсненні господарської операції; отриманні покупцем - платником податку на додану вартість від контрагента, який має статус платника ПДВ, податкової накладної; сплаті останньому ПДВ у сумі вартості товару не впливає на податковий кредит покупця та на його право щодо одержання суми бюджетного відшкодування. Тобто право позивача на бюджетне відшкодування не може залежати від виконання його контрагентом - ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» обов'язків по сплаті ПДВ.
Розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно врахувати, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що оскільки факти укладення між ТОВ «ДНІПРОЛІСЗБУТ» та ТОВ «ІНТЕРТЕХПРОМДНІПРО» договору на проведення товарообмінної (бартерної) операції від 20.09.2005 на суму 3 000 000 грн., в тому числі 500 000 грн. ПДВ; його виконання сторонами; отримання позивачем податкової накладної; сплати позивачем ПДВ у складі вартості отриманого товару, підтверджуються копіями вказаного договору, видаткової та податкових накладних.
Тому податкове повідомлення-рішення від 31.01.2006 № 0000022803/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень 2005 року на 483 122 грн., судами правомірно визнано незаконним.
Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006 і ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Також не підлягає скасуванню і ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 по справі № А17/380-06 (22а-3298/07) якою відмовлено у задоволенні клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки судом обґрунтовано доведено, що для ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі перебіг строку апеляційного оскарження ухвали суду по даній справі почався з наступного дня після отримання копії ухвали суду по даній справі, тобто із 29.08.2007. Таким чином, враховуючи, що останнім днем для подання апеляційної скарги відповідно до ч. 5 ст. 187 КАС України було 02.09.2007, відповідач звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу суду по даній справі вже після спливу строку апеляційного оскарження і будь-яких поважних причин пропуску строку з 02.09.2007 по 10.09.2007 не зазначив.
Керуючись ст. ст. 215, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2006, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2007 по справі № А17/380-06 (22а-3298/07) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров