Справа №647/638/14-ц
Провадження № 2/647/242/2014
16.05.2014 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Волошина Р.Р.,
за участю секретаря Лященко В.В.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за участю представника позивачів ОСОБА_3,
за участю відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про виселення,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом виселення, посилаючись на те, що вони є власниками житлового будинку АДРЕСА_1. У зазначеному будинку без реєстрації проживає відповідач ОСОБА_4, який систематично порушує правила співжиття, постійно вчиняє сварки, проявляє до них неповагу. На вимоги добровільно звільнити житлову площу він не реагує. Окрім цього, відповідач своїми діями робить неможливим проживання з ним в одному домоволодінні, заходи запобігання і громадського впливу виявляються безрезультатними. У зв'язку з наведеним позивачі просять суд усунути їм перешкоди в користуванні належного їм житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення.
В судовому засіданні позивачі та представник позивачів уточнили вимоги просили суд виселити відповідача з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки самі позивачі провокують сварки.
Згідно ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст.157 ЖК України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ч.1 ст.116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2000 року, свідоцтва про право власності від 15.12.2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співласниками житлового будинку АДРЕСА_1. В будинку також проживає ОСОБА_5 донька ОСОБА_2 та онука ОСОБА_1. Разом з ОСОБА_5 у будинку проживає також та її співмешканець - відповідач ОСОБА_4.
Згідно наданої характеристики ОСОБА_4 мешкає за адресою АДРЕСА_1, зарекомендував себе негативно, неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово зверталися до правоохоронних органів з приводу спричинення їм тілесних ушкоджень та психологічного насильства з боку відповідача. Постановами Бериславського районного суду Херсонської області від 09.11.2012 року, від 27.12.2012 року, від 11.01.2013 року, від 03.04.2013 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї. Неодноразово протягом 2012-2013 років він притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій. Працівники міліції проводили з ним профілактичну роботу щодо недопущення скоєння протиправних дій.
ОСОБА_2 в судовому засіданні як свідок пояснила, що відповідач проживає в даному будинку з 2012 року. Він бив її та матір, з цього приводу вони зверталися до міліції. Крім того, він неодноразово погрожував фізичною розправою. І в теперішній час позивач ОСОБА_1 проживає за іншою адресою, оскільки поведінка відповідача перешкоджають жити у належному їй будинку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми діями робить неможливим проживання з ним в одному домоволодінні, заходи запобігання і громадського впливу виявляються безрезультатними.
На вимоги позивачів добровільно звільнити зайняту житлову площу ОСОБА_4 не реагує.
Таким чином, враховуючи викладені обставини справи та вимоги закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 157, 116 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.
Виселити ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Р.Р. Волошин