Справа № 249/1761/14-а
Іменем України
15 травня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Карабаза Н.Ф.,
при секретарі - Коваленко О.Л.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Ряполова В.Е.,
представника 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шахтарську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м.Шахтарську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м.Шахтарську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 09 лютого 2010 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області постановою у справі № 2а-260/10, зміненою постановою апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2011 року, його позовні вимоги задоволено: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення сплатити йому відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2008 роки у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, визначеної на момент виплати, з урахуванням фактично виплачених сум, за рахунок Державного бюджету.
Ухвалою Шахтарського міськрайонного суду від 29 листопада 2013 року було змінено порядок і спосіб виконання постанови та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська на його користь відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2008 роки у розмірі 4494,50 грн.
26 березня 2014 року він звернувся до Управління державного казначейської служби України у м. Шахтарськ Донецькій області із заявою про виконання судового рішення та додав всі необхідні документи, у тому числі й виконавчий лист.
10 квітня 2014 року на його адресу рекомендованим листом із повідомленням надійшов лист відповідача від 3 квітня 2014 року про повернення його заяви разом із додатками у зв'язку з тим, що виконавчий документ про стягнення коштів, боржником за яким є визначені ч.1 ст.2 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, подається до відділу Державної виконавчої служби для виконання.
Вважає вказані дії такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують його право на виконання Постанови, виходячи з наступного.
З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до ст.2 якого держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган.
У ч.1 статті 3 Закону закріплено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Ч.2 ст.З Закону передбачає, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Він звернувся із заявою до Відповідача про виконання рішення в строки, встановлені законом, додав всі можливі документи для безспірного списання коштів та виконання Постанови.
Правовідносини, що виникли регулюються також «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженим постановою КМУ від 3 серпня 2011 р. № 845.
Пунктом 3 Порядку, встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Також у п.24 Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Таким чином, твердження Відповідача, що йому необхідно звернутись до відділу державної виконавчої служби не грунтуються на законі. Враховуючи наведене відповідач необгрунтовано, всупереч діючому законодавству повернув йому заяву з додатками. Просив визнати протиправним повернення Управлінням державної казначейської служби України у м. Шахтарську Донецької області його заяви від 26.03.2014 р. про виконання виконавчого листа N 2-260/2010, зобов'язати Управління державної казначейської служби України у м. Шахтарську Донецької області розглянути його заяву повторно та прийняти виконавчий лист по справі № 2-260/2010 про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська на його користь відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2008 роки у розмірі 4494,50 грн. та встановити строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови один місяць.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Ряполов В.Е. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки Управління Державної казначейської служби України у м.Шахтарську Донецької області не може прийняти до виконання документи про виконання виконавчих листів по справі № 2а-260/2010 в зв»язку з тим, що згідно пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-УІ із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 травня 2013 року №238-УІІ та від 19 вересня 2013 року №583-УІІ виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду , що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб»єкти (державний орган, державне підприємство, установа, організація); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства), які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб»єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення державною виконавчою службою України.
Представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що в Управлінні праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради відсутня бюджетна програма та розрахунковий рахунок для забезпечення виконання рішень суду, тому це унеможливлює виконання рішення суду на користь позивача в добровільному порядку.
Судом встановлено, що 09 лютого 2010 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області постановою у справі № 2а-260/10, зміненою постановою апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення сплатити йому відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2008 роки у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, визначеної на момент виплати, з урахуванням фактично виплачених сум. за рахунок Державного бюджету.
Ухвалою Шахтарського міськрайонного суду від 29 листопада 2013 року було змінено порядок і спосіб виконання постанови та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення м. Шахтарська на користь ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2004, 2005, 2008 роки у розмірі 4494,50 грн.
26 березня 2014 року позивач звернувся до Управління державного казначейської служби України у м. Шахтарськ Донецькій області із заявою про виконання судового рішення.
11 квітня 2014 року на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням надійшов лист відповідача від 3 квітня 2014 року про повернення його заяви разом із додатками у зв'язку з тим, що виконавчий документ про стягнення коштів, боржником за яким є визначені ч.1 ст.2 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, подається до відділу Державної виконавчої служби для виконання.
Згідно з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №41892198 від 05.02.2014 року виконавчий документ 09.04.2013 року повернуто стягувану за його заявою.
Відповідно до розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення ч.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб»єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб»єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
До того ж відповідач ніяких розпоряджень та рішень не видавав.
Правові наслідки для позивача створює розпорядження та рішення, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функції, як суб»єктом владних повноважень.
За таких обставин в задоволені позовних вимог позивача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення ч.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ст.ст.2,9,17,18,158,159,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м.Шахтарську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину в судовому засіданні 15 травня 2014 року
Постанова буде виготовлена в повному обсязі 19 травня 2014 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.Ф. Карабаза