Ухвала
іменем україни
14 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області Мельника Віталія Олексійовича, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Темп-Буки» за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2013 року,
встановила:
У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії начальника відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції (далі - ВДВС Малинського РУЮ) Житомирської області Мельника В.О., заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Темп-Буки» (далі - ТОВ «Темп-Буки»).
В обґрунтування скарги зазначав, що постановою начальника ВДВС Малинського РУЮ Мельника В.О. від 6 червня 2013 року скасовано свою попередню постанову від 10 квітня 2013 року «Про скасування процесуального документу», а саме постанови старшого державного виконавця ВДВС Малинського РУЮ Рябчун О.М. від 21 березня 2013 року про повернення виконавчого листа.
Вважав, що постанова суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2013 року, в задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постановлені в справі ухвали та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи скаргу, суди нижчих інстанції посилались на те, що постанова старшого державного виконавця ВДВС Малинського РУЮ Рябчун О.М. від 21 березня 2013 року про повернення виконавчого листа є обґрунтованою, а тому постанова начальника ВДВС Малинського РУЮ Мельника В.О. від 10 квітня 2013 року є безпідставною та підлягала скасуванню.
Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наступного.
Судом установлено, що заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 5 червня 2012 року з ТОВ «Темп-Буки» на користь ОСОБА_3 стягнуто 5 683,33 грн, належних працівникові при звільненні; 38 983,56 грн середнього місячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 10 125,60 грн вихідної допомоги; 1 000 грн моральної шкоди, а всього 55 792,49 грн. Дане рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.
У ході примусового виконання постановою державного виконавця був накладений арешт на майно ТОВ «Темп-Буки», а саме на грошові кошти на рахунках і в установах банків; за наслідками здійснених запитів перевірено наявність у боржника транспортних засобів, нерухомого майна.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Малинського РУЮ Рябчун О.М. від 21 березня 2013 року виконавчий лист, виданий Корольовським районним судом м. Житомира на виконання вказаного заочного рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 5 червня 2012 року, повернуто до органу, що його видав, припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення на підставі ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою начальника ВДВС Малинського РУЮ Мельника В.О. від 10 квітня 2013 року постанова старшого державного виконавця ВДВС Малинського РУЮ Рябчун О.М. від 21 березня 2013 року скасована.
Постановою начальника ВДВС Малинського РУЮ Мельника В.О. від 6 червня 2013 року скасовано постанову від 10 квітня 2013 року.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції вдався до оцінки законності постанови старшого державного виконавця ВДВС Малинського РУЮ Рябчун О.М. від 21 березня 2013 року про повернення виконавчого листа, проте не звернув уваги, що предметом оскарження була постанова начальника ДВС від 6 червня 2013 року та в порушення вимог ч. 2 ст. 387 ЦПК України не з'ясував, чи діяв останній в межах своїх повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
З аналізу вказаних норм вбачається, що чинним законодавством передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, має право скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, однак діючим законом не передбачено скасування начальником відділу державної виконавчої служби, який за своїми службовими обов'язками здійснює контроль за роботою державних виконавців, своєї постанови.
Скасування 6 червня 2013 року начальником ДВС своєї постанови не є виправленням допущених у процесуальних документах граматичних чи арифметичних помилок в розумінні ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд апеляційної інстанції вказаних обставин не врахував, допущених місцевим судом порушень норм процесуального права не виправив та безпідставно зазначив, що начальник ДВС виправив свою помилку.
Оскільки при вирішенні спору судом порушені норми процесуального права та не застосовані норми матеріального закону, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, тому в силу ч. 2 ст. 342 ЦПК України постановлені у справі ухвали підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 12 листопада 2013 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді:В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Умнова
І.М. Фаловська