Вищий спеціалізований суд україни
з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала іменем україни 13 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_9,
суддів: ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши в порядку письмового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012030110000007, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч. 2 ст. 286 КК,
Вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 29 квітня
2013 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_2 - 213 500 грн, ОСОБА_3 - 218 500 грн, ОСОБА_4 - 100 000 грн, Луганської міської лікарні - 164,56 грн, Луганської обласної клінічної лікарні - 4956,49 грн, ОСОБА_5 - 43 322,06 грн.
Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня
2013 року клопотання потерпілої ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без задоволення. На підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 повернуто скаржнику.
Цього ж дня апеляційний суд під час розгляду справи за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої ОСОБА_7 в частині призначення ОСОБА_1 основного покарання скасував вирок районного суду і постановив новий, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду змінити і призначити йому менш суворе покарання.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду від 06 серпня 2013 року про повернення апеляційної скарги скасувати, а вироки місцевого та апеляційного судів щодо
ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову змінити, стягнути солідарно шкоду, завдану злочином, у розмірі 218 500 грн із засудженого та страхових компаній ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» та «СК» Альфа страхування, а також із фірми «Таксі «Комфорт».
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 потерпілі
ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, а також заступник прокурора Луганської області - кожен окремо, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просять касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 жовтня 2012 року приблизно о 04.00 год. у темну пору доби у стані алкогольного сп'яніння та фізичного стомлення, керуючи належним йому на праві власності автомобілем марки Mitsubishі grandis (реєстр. № НОМЕР_1), рухався по вул. Другій Краснознаменній у м. Луганську з боку квартала Мирного в напрямку кварталу Щербакова. У цей час назустріч йому по своїй смузі проїзної частини рухався автомобіль марки ВАЗ-210994-20 СПГ (реєстр. № НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_8
ОСОБА_1, не маючи перешкод для руху, відволікся від керування автомобілем, проявив безпечність та необережність, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з указаним автомобілем під керуванням ОСОБА_8
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події, а пасажири
ОСОБА_6 та ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.
Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, кримінально-правової оцінки його дій за ч. 2
ст. 286 КК відповідно до вимог ст. 433 КПК колегія суддів не перевіряла, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.
Доводи потерпілої про те, що ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2013 року про залишення без задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_6 стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 постановлено з істотним порушенням кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів, є безпідставними.
З мотивувальної частини вказаного рішення апеляційного суду вбачається, що цей суд обґрунтовано відмовив потерпілій ОСОБА_6 у задоволенні вказаного клопотання на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК та правомірно повернув останній апеляційну скаргу, з чим погоджується і колегія суддів.
З огляду на викладене, а також виходячи із системного аналізу норм глави 32 КПК для реалізації судом касаційної інстанції вимог ч. 1 ст. 433 КПК щодо здійснення ним перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у касаційному порядку може бути оскаржено вироки судів місцевого та апеляційного судів лише в тій частині, яка була предметом перегляду суду апеляційної інстанції.
У зв'язку із цим потерпіла ОСОБА_6 за наведених обставин не має підстав оскаржувати вироки цих судів у касаційному порядку.
Доводи засудженого ОСОБА_1 в касаційній скарзі про суворість призначеного апеляційним судом покарання є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до вимог ст. 65 КК засудженому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів з урахуванням особи засудженого, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При вирішенні цього питання апеляційний суд належно дослідив та оцінив усі обставини, що мають істотне значення.
З мотивувальної частини вироку суду апеляційної інстанції вбачається, що апеляційний суд, призначаючи засудженому більш суворе покарання, ніж було визначено місцевим судом, указав про те, що суд першої інстанції неповною мірою врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_1 злочину та його наслідки у виді загибелі людини та завдання двом потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене
апеляційним судом ОСОБА_1 покарання, його вид і строк суд визначив правильно, воно є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення не вбачає.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування ухвали та вироку апеляційного суду, колегія суддів не виявила.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 434, 436, 438 КПК, колегія суддів
Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2014 року про залишення без задоволення клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 29 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 та про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу останньої - без задоволення.
Вирок Апеляційного суду Луганської області від 06 серпня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11