Справа № 683/708/14-ц
2/683/480/2014
07 травня 2014 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря Загоруйко О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника -
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і просить визнати її такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що йому належить житловий будинок АДРЕСА_1. У жовтні 2004 року в даний будинок поселилась його невістка ОСОБА_3, яка прожила у будинку лише декілька місяців, після чого разом із його сином ОСОБА_4 переїхала проживати на зйомку квартиру у м. Старокостянтинів. З того часу відповідачка у будинку не проживає, однак залишається зареєстрованою. Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 листопада 2013 року шлюб між ОСОБА_3 та його сином розірвано й останній разом із дітьми повернувся проживати у спірний будинок, а відповідачка залишилась проживати у м. Старокостянтинів.
Оскільки ОСОБА_3 без поважних причин не проживає у будинку АДРЕСА_1 і не бажає в добровільному порядку знятись з реєстрації у цьому будинку, тому просить в судовому порядку визнати її такою, втратила право користування спірним будинком.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просять їх задоволити.
Відповідачка ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду не з»явилась, причини неявки суду не повідомила.
Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 07 травня 2014 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов»язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 цього Кодексу.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеному у рішенні №6-164цс/12 від 23 січня 2013 року, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до роз»ясень, даних у п.34 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства, наприклад ст.ст.71, 72, 116, 156 ЖК України, ст.405 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 1975 року забудови й згідно записів у погосподарських книгах Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району належав ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті погосподарський номер на вищезазначений будинок відкрито на ОСОБА_1, який є єдиним спадкоємцем за законом померлого батька ОСОБА_5 та оформив у встановленому законом порядку частину спадкового майна.
З жовтня 2004 року у спірний будинок поселилась невістка позивача ОСОБА_3, яка проживала у будинку до кінця 2004 року, після чого переїхала разом із чоловіком ОСОБА_4 на постійне проживання до м. Старокостянтинів. З того часу ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає, однак за згодою позивача 28 липня 2008 року ОСОБА_3 зареєструвала своє місце проживання у цьому будинку.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 листопада 2013 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. ОСОБА_4 разом із дітьми повернувся проживати у будинок АДРЕСА_1, а відповідачка залишилась проживати у м. Старокостянтинів, де проживає по АДРЕСА_2 і на даний час.
Зазначені обставини підтверджуються: витягом з погосподарських книг Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району за 1975-2014 роки, свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видано після смерті ОСОБА_5 на ім»я позивача від 27 листопада 2006 року, довідкою виконкому Стецьківської сільської ради №51 від 12 лютого 2014 року про склад сім»ї ОСОБА_1 та реєстрацію у будинку АДРЕСА_1, рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 листопада 2013 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, довідкою Старокостянтинівського РС УДМС України у Хмельницькій області про реєстрацію з 28 липня 2008 року ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1.
Допитані судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожен окремо показали, що ОСОБА_3 з кінця 2004 року у спірному будинку не проживає, забрала свої речі та виїхала з будинку на інше місце проживання у м. Старокостянтинів, де проживає і на даний час.
Оцінивши усі надані докази, в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 з грудня 2004 року не проживає у будинку АДРЕСА_1 без поважних на те причин, а тому втратила право користування цим житлом.
Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 224-226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.
Суддя: