12.2
Іменем України
07 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2440/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Білоконь Д.І.,
за участю :
представника позивача - Луганського державного університету внутрішніх справ
імені Е.О. Дідоренка - Панасенка Р.А.,
відповідача - не прибув,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору -
Стельмах О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 31192,33 грн., -
07 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 31192,33 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_4 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 03.08.2009 року по 06.03.2014 року.
Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (далі - ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка) від 01.08.2009 року № 157 о/с відповідач з 03.08.2009 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».
10.08.2009 року на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України у Луганській області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
04.07.2013 року наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка № 87 о/с відповідач, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 07.07.2013 року.
06.03.2014 наказом ГУМВС України в Луганській області № 52 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, передбачений такими документами:
П. 2.3.6. Договору - в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до п. 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за порушення дисципліни.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 31192,33 грн.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, позовні вимоги підтримав в повному обсзяі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву та взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань.
На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, судову повістку з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів ст.128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судовому засіданні зазначив, що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що надав письмові пояснення.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (далі - ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка) від 01.08.2009 року № 157 о/с відповідач з 03.08.2009 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції» (а.с.6,7).
04 липня 2013 року наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка № 87 о/с відповідач, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України у Луганській області з 07.07.2013 року (а.с.8).
Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування витрат.
Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.
10.08.2009 року на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України у Луганській області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.10-13).
П. 2.3.6. Договору - в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Відповідно до п. 3.2 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за порушення дисципліни.
06.03.2014 наказом ГУМВС України в Луганській області № 52 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 «є» (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.9).
Відповідно до пункту п'ятнадцятого статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Пунктом 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383/2011 визначено, що Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 618 від 12.07.2013 року повноваження з відшкодування витрат делеговані позивачу.
Згідно із частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Суд вважає, що навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.
На підставі ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Враховуючи ст. 17-21 КАС України для публічно-правового спору є характерними - суб'єктний склад, підстави винекнення цього спору, визначення меж повноважень адміністративного суду.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб'єкта владних повноважнь у випадках встановлених Конституцією та Законами України.
Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб'єктом владних повноважень, суд пришов до висновку про підсудність зазначеної справи Луганському окружному адміністративному суду.
Тотожна позиція висловлена в рішенні Верховного суду України від 18.05.2011 року за позовом Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
На підставі ст. 18 Закону України «Про міліцію» № 565 від 20.12.1990 року підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особою, яка звільнена із органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України" (далі - Постанова).
Відповідно до п. 1,2, Порядку визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:
- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;
- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.
Згідно з п. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.
Сторонами такого договору є: виконавець - навчальний заклад, замовник - головне управління або управління Міністерства внутрішніх справ України, особа - курсант.
Відповідно до ч. 1 п. 6 Порядку у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.
Таким чином, спір у справі, яка розглядається, є публічно-правовим та випливає з адміністративного договору.
Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду вказаної адміністративної справи, позивач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору. За цим договором на відповідача покладено обов'язок відшкодувати збитки позивачу за дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Зазначене зобов'язання відповідача за своєю правовою природою є бюджетним зобов'язанням, котре ст. 2 Бюджетного кодексу України визначається як будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування. Відповідно до вказаної статті Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - це повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.
Таким чином, повноваження розпорядника бюджетних коштів реалізується через владні управлінські функції даного суб'єкта владних повноважень, який діє в межах бюджетної програми на виконання в органах внутрішніх справ державної кадрової політики та бюджетного асигнування.
Отже, позивач шляхом укладання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України реалізував у формі адміністративного договору повноваження на розпорядження бюджетними коштами.
Через такий договір суб'єкт владних повноважень реалізовує свої владні функції і повноваження, його метою є публічний інтерес, а відносини регулюються адміністративним законодавством, у тому числі бюджетним.
Відповідно до ст. 53 Конституції України відповідачу було надано право на безоплатне здобуття вищої освіти в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. Умовами адміністративного договору стягнення плати за навчання не передбачено, а відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (п. 2.3.6 адміністративного договору).
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 4.1 адміністративного договору).
Позивачем складено розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_4 в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка в період з 03.08.2009 року по 06.07.2013 року згідно вимог Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 та положень Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року, відповідно до якого загальна сума витрат на утримання курсанта, включаючи : грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, комунальні послуги та спожиті енергоносії, склала 31192,33 грн. (а.с.14,29-32).
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачено 182,70 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог майнового характеру Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4, тому за необхідне решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 31192,33 грн., - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (на рахунок ГУДКСУ у Луганській області № 31251201103202, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 08682387) витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 31192,33 грн. (тридцять одна тисяча сто дев'яносто дві гривні 33 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спеціального фонду Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 08 травня 2014 року.
Суддя Т.І. Ковальова