5 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні житлом; за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_2на рішення апеляційного суду Житомирської області від 7 листопада 2005 року,
У липні 2005 рокуОСОБА_1 звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить будинок по АДРЕСА_1. В цьому будинку зареєстрована ОСОБА_2, яка з 10 червня 2005 року в ньому не проживає, оскільки вибула на інше постійне місце проживання. Проте добровільно виписатися з її будинку не бажає, а тому просила позов задовольнити та визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
У серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічною позовною заявою, в якій вказувала на те, що її чоловік ОСОБА_3 подарував свій будинок матері ОСОБА_1, яка створює їй перешкоди у користуванні цим будинком, не дає її ключів від нього, а тому вона позбавлена можливості проживати в ньому.
У вересні 2005 рокуОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом про усунення перешкод у користуванні будинком та виселення, посилаючись на те, що 16 червня 2005 року посвідчено договір дарування жилого будинку по АДРЕСА_1, відповідно до якого вона набула права власності на вказаний будинок, а 9 серпня 2005 року бувший власник будинку ОСОБА_3 виписався з нього, проте відповідачка, його дружина, не бажає виселитися зі спірного будинку.
Ухвалою Коростенського міьськрайонного суду від 2 вересня 2005 року відмова ОСОБА_1від позовних вимог про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням прийнята судом і в цій частині провадження закрито.
Рішенням Коростенського міьськрайонного суду від 2 вересня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 7 листопада 2005 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкоду користуванні житлом та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення скасоване. Постановлено нове рішення, яким позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкоду користуванні житлом задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 забрати свої особисті речі з будинку по АДРЕСА_1. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення за безпідставністю вимог. В решті рішення суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги його висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 7 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка Ю.В. Прокопчук