"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/3602/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Лиска Т.О., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної виконавчої служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - прокуратура Одеської області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року, -
У січні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом в якому просила визнати протиправними дії відповідача - ДВС України щодо порушення ст. 124 Конституції України, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, процесуальних та громадянських прав позивача на своєчасне та повне виконання виконавчого листа № 2а/7639/08/1570, на захист прав державним виконавцем; визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню службових обов'язків, невикористанню наданих йому прав, нездійсненню виконавчих дій по примусовому виконанню постанови суду, виконавчого листа, невиконанню постанови суду від 28.10.2009 року, виконавчого листа № 2а-7639/08/1570 у строк, визначений Законом України «Про виконавче провадження»», по неінформуванню позивача про здійснені виконавчі дії, про рух виконавчого провадження; зобов'язати відповідача негайно виконати виконавчий лист № 2а-7639/08/1570 шляхом направлення платіжних вимог Державній казначейській службі України для стягнення з Прокуратури Одеської області 2000 грн. на користь позивача, прийняти інші заходи до примусового виконання виконавчого листа.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що всі звернення позивача з питань, викладених у першій позовній вимозі, починаючи з останнього поновлення спірного виконавчого провадження 13.04.2012 року до звернення позивача до суду з даним позовом, які надійшли до відповідача 12.04.2012 року, 27.10.2012 року та 29.12.2012 року, відповідачем своєчасно розглянуті та відповіді також своєчасно надіслані на адресу позивача, відповідно, 24.04.2012 року, 07.11.2012 року та 04.01.2013 року.
У поданій касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. від 13.04.2012 року поновлено виконавче провадження ВП № 20113197 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-7639/08/1570, виданого 26.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Одеської області на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Зазначену постанову надіслано на адресу позивача та третьої особи 17.04.2012 року.
19.04.2012 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В., з метою недопущення порушень прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, керуючись п. 5 ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прокуратурі Одеської області пред'явлено вимогу № Ф-18501/5-579/7 (т.1 а.с.186-187): в семиденний строк виконати в повному обсязі виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, що видав 26.05.2010 року Одеський окружний адміністративний суд; надати до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України інформацію про виконання виконавчого документа, та копії документів, які підтверджують факт виконання виконавчого документа в повному обсязі, повідомити КЕКВ та рахунок, з якого необхідно списати кошти.
Листом відповідача від 24.04.2012 року № Ф-5060/5-579/7 на звернення позивача, яке 12.04.2012 року надійшло на Урядову гарячу лінію, повідомлено зокрема, що: 13.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження; копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження; подальше виконання виконавчого документа буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. від 25.04.2012 року (т. 1 а.с. 199), керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження»: за не виконання виконавчого листа у наданий строк стягнуто з боржника - Прокуратури Одеської області виконавчий збір у розмірі 200,00 грн.
Зазначену постанову надіслано на адресу третьої особи 25.04.2012 року за № Ф-18501/5-579/7. (т. 1 а.с. 198)
07.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В., з метою недопущення порушень прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження, керуючись п. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прокуратурі Одеської області пред'явлено вимогу № Ф-18501/5.579/7 (т.1 а.с.218-219): в семиденний строк виконати виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, що видав 26.05.2010 Одеський окружний адміністративний суд; надати до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України інформацію про виконання виконавчого документа; повідомити прізвище, ім'я, по-батькові, посаду особи, яка відповідальна за виконання рішення суду; повідомити рахунок та КЕКВ, на якому накопичені кошти відповідно до економічної сутності платежу.
Листом відповідача від 07.11.2012 року № Ф-14562/5.579/7 (т.1 а.с.220-221) на звернення позивача, яке 27.10.2012 року надійшло на Урядову гарячу лінію, повідомлено зокрема, що: у відповідності до вимог Постанови КМ України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» від 03.08.2011 року № 845, державним виконавцем направлено вимогу боржнику про виконання рішення суду та про надання рахунку та КЕКВ, з якого необхідно здійснити списання коштів; у разі надходження до відділу інформації про рахунок та КЕКВ, з якого можливо здійснити безспірне списання коштів, державним виконавцем буде направлено платіжну вимогу до ГУ ДКСУ Одеської області; подальше виконання виконавчого документа буде організовано відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначену відповідь надіслано на адресу позивача 07.11.2012 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року (К/9991/34844/12) у справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Одеської області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, про зобов'язання вчинити дії: задоволено клопотання прокуратури Одеської області про зупинення виконання судового рішення; зупинено виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року до закінчення касаційного провадження.
Листом відповідача від 04.01.2013 року № Ф-17512/5-13 (т. 2 а.с. 5-7) на звернення позивача, яке 29.12.2012 року надійшло на Урядову гарячу лінію стосовно виконання судового рішення, повідомлено зокрема, що стягнення моральної шкоди повинно здійснюватись органами Державної казначейської служби України, без участі органів Державної виконавчої служби України, у зв'язку із чим позивачу пропоновано звернутись до Відділу із заявою про повернення виконавчого документа для подальшого його пред'явлення органам Державної казначейської служби України.
Зазначену відповідь надіслано на адресу позивача та отримано позивачем 11.01.2013 року. (т. 2 а.с. 8, 49)
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст. 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець:
- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;
- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Частиною 3 статті 11 Закону № 606-XIV встановлений перелік дій, які державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право здійснити.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як зазначалось вище, всі звернення позивача відповідачем своєчасно розглянуті та на адресу позивача надіслано повні та обгрунтовані відповіді з питань викладених у зверненнях, а тому позовні вимоги щодо визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними - задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону № 606-ХІV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
В свою чергу, судами попередніх інстнацій встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попова Р.І. від 05.03.2013 року виконавчий лист № 2-а-7639/08/1570, виданий 26.05.2010 року Одеським окружним адміністративним судом про стягнення з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. повернуто стягувачеві, а тому в силу положень ст. 30 Закону № 606-ХІV не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати зазначений виконавчий лист виданий на виконання судового рішення, шляхом направлення Державній казначейській службі України для стягнення з прокуратури Одеської області 2000 грн. на користь позивача.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі № 815/352/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
Т.О. Лиска
В.В. Юрченко