Справа: № 825/3175/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
17 квітня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за повні 7 років та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в запас (через хворобу) за повні 7 років.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
В судове засідання з'явився позивач, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 01.08.1991 року по 03.06.1993 року проходив службу в Збройних Силах України, з 01.07.1993 року по 07.12.1998 року - в органах внутрішніх справ України, крім того, в період з 28.07.1999 року по 01.07.2013 року ОСОБА_2 працював в Державній податковій службі у Чернігівській області.
Наказом № 95-о від 01 липня 2013 року «Про звільнення ОСОБА_2.» позивача звільнено в запас (з постановкою на військовий облік) по п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Згідно вищевказаного наказу ДПС України у Чернігівській області була нарахована виплата одноразової грошової допомоги - з розрахунку 14 календарних років, лише за період проходження служби в органах податкової міліції.
Позивач, посилаючись на протиправність дій відповідача щодо неврахування періоду проходження служби в Збройних силах України та ОВС України, який в загальному обчисленні становить понад 7 календарних років до виплати одноразової допомоги враховано не було, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, при цьому виходив з того, що оскільки позивач при попередньому звільнені набув права на отримання одноразової грошової допомоги, то при виплаті одноразової грошової допомоги при повторному звільненні йому правомірно не був врахований період попередньої служби, відтак, суд прийшов до висновку, що при звільненні з органів податкової міліції позивачу було виплачена одноразова грошова допомога в порядку та розмірах передбачених чинним законодавством України.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду помилковим, з огляду на наступне.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до частини 6 статті 9 вказаного Закону, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (у редакції чинній з 29.05.2013 року) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
З наведених норм можна дійти висновку, що вказана вище одноразова грошова допомога, передбачена статтею 9 Закону, виплачується зазначеним особам у разі їх повторного звільнення за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби лише у випадку, якщо особа на час попереднього звільнення вже набула право на отримання такої грошової допомоги.
В той же час, право на отримання такої грошової допомоги мають виключно особи, які мають право на пенсію за цим Законом, що судом першої інстанції враховано не було.
Так як при звільненні з органів внутрішніх справ за власним бажанням (попереднє звільнення) позивач не мав права на пенсію та не отримував таку одноразову грошову допомогу, то висновок суду першої інстанції, що при звільненні з органів податкової міліції позивачу було виплачена одноразова грошова допомога в порядку та розмірах передбачених чинним законодавством України, на думку колегії суддів є помилковим, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, в справах К/9991/16280/11, К/9991/29620/12, К/9991/38421/12, К/9991/89661/11.
Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до головного управління Міндоходів у Чернігівській області Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби в Чернігівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 частини одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних роки служби за період з 01.08.1991 року по 03.06.1993 року та з 01.07.1993 року по 07.12.1998 року.
Зобов'язати Державну податкову службу в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 частину одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 7 повних календарних років служби за період з 01.08.1991 року по 03.06.1993 року та з 01.07.1993 року по 07.12.1998 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2014 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.