іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_9
суддів:при секретаріОСОБА_10., ОСОБА_11.,ОСОБА_12.,
за участю прокурора ОСОБА_13.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 8 квітня 2014 року кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого
встановила:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Вироком Білопільського районного суду Сумської області від
10 червня 2013 року засуджено: ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі; ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Як встановив суд, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 12 жовтня 2012 року, приблизно о 10 годині, за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, проникли у будинок по АДРЕСА_1, де напали на ОСОБА_8 та, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, заволоділи його майном на суму 570 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 серпня 2013 року цей вирок змінено.
Ухвалено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна; ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки.
В решті вирок суду залишено без зміни.
Прокурор, обґрунтовуючи прохання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду справи у суді апеляційної інстанції, посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених внаслідок м'якості. Наголошує, що апеляційний суд, при звільненні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, належним чином свого рішення не вмотивував, врахував ті самі пом'якшуючі обставини, які були враховані судом першої інстанції при призначенні більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Винуватість засуджених і кваліфікація їх дій за ч. 3 ст. 187 КК України в касаційній скарзі не оскаржуються.
Що стосується покарання призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яке, на думку прокурора, є м'яким і не відповідає вимогам закону, то колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи покарання засудженим, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Врахувавши наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вірно застосував ст. 69 КК України та призначив кожному із засуджених основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 187 КК України. Касаційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок та звільняючи ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, не звернув уваги на точні положення ст. 75 КК України, яка застосовується лише в тому разі, коли для цього є умови і підстави, на які слід послатися у судовому рішенні. При вирішенні зазначених питань суд має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.
Як убачається з ухвали апеляційного суду, звільняючи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд з достатньою повнотою не врахував ступінь суспільної небезпеки, обставини вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення засудженими, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, належним чином не вмотивував, які саме обставини справи та дані про особи винних дають підстави для висновку про можливість їх виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.
Крім того, при застосуванні ст. 75 КК України суд фактично послався на ті ж обставини, які врахував районний суд, застосовуючи ст. 69 КК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, викладеними у касаційній скарзі, про неправильне застосування кримінального закону та м'якість призначеного ОСОБА_6 і ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому апеляційному розгляді, суду необхідно звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх та постановити законне і справедливе рішення. З урахуванням обставин кримінального провадження, за відсутності інших позитивних даних про особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які б свідчили про можливість звільнення засуджених від відбування покарання, призначене кожному із них покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.
Керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 22 серпня 2013 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11