"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/52584/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Мороза В.Ф.
Суддів: Донця О.Є.
Логвиненко А.О.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог,
Комунальне підприємство «Дніпродзержинськтепломережа» (далі - Підприємство) звернулось з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати вимоги Контрольно-ревізійного відділу у м. Дніпродзержинську Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (далі - КРУ) до Підприємства, викладені в листі від 28 квітня 2011 року № 27/954.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДФІ звернулась із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів скасувати та винести нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що КРУ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, у тому числі використання коштів субвенції, виділеної із державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах за період 2008-2009 роки.
На виконання пункту 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», КРУ листом від 28 квітня 2011 року №27/954 направлено відповідачу вимоги «Про усунення виявлених порушень», якими позивача зобов'язано усунути порушення, а саме:
- забезпечити надходження недоотриманих доходів підприємства в сумі 160 667,18 грн. за рахунок винних осіб або шляхом пред'явлення рахунків; у разі необхідності провести претензійно-позовну роботу з контрагентами для отримання несплачених коштів шляхом пред'явлення позовів в рамках цивільного судочинства.
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) з одночасним оформленням акту звірки; в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 44 551,20 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (КП «Дорожник») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства; надати до відділу належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів;
- відшкодувати зайво списані паливно-мастильні матеріали на суму 28 483,97 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства Підприємства;надати до відділу належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування шкоди;
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи з одночасним оформленням акту звірки; в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 18 966,00 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (ПП «Стеценко») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства; надати до відділу належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів;
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи з одночасним оформленням акту звірки; в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 25 228,00 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (ПП «Глушко») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства; надати до відділу належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів.
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи з одночасним оформленням акту звірки; в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 8 515,74 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (КП «ГК «Зоря») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства; надати до відділу належним чином завірені копії документів, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів.
За результатами перевірки повноти та правильності формування позивачем доходів від операцій з продажу послуг теплопостачання підприємствам, установам, організаціям та населенню, відповідачем зроблені висновки про заниження позивачем суми дебіторської заборгованості по розрахунках за товари, роботи, послуги у рядку 160 форми №1 «Баланс» та рядку 010 форми №2 «Звіт про фінансові результати» на суму 44 707,90 грн. за 2009 рік та на суму 115 959,28 грн. за 2010 рік (порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпунктів 5, 10 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 №290) та недоотримання заходів в загальній сумі 160 667,18 грн. внаслідок застосування до споживачів III групи («інші споживачі») тарифів, встановлених для споживачів І групи («населення»). За рахунок різниці в тарифах для даних категорій споживачів відповідачем був визначений розмір матеріальної шкоди (збитків) та висунута вимога щодо її відшкодування (стор. 10-11 Акту ревізії). На думку відповідача, неправильне застосування позивачем тарифів на послуги з централізованого опалення полягає у тому, що він продовжував нараховувати вартість цих послуг громадянам, квартири яких рішеннями виконкому Дніпродзержинської міської ради переведені у нежитлові приміщення, по тарифах для населення (І група), хоча з моменту прийняття виконкомом рішення про переведення квартир у нежитлові приміщення повинен був застосовувати до таких споживачів (колишніх квартир) тариф для III групи (інші споживачі).
Пунктом 2 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМ України від 10 липня 2006 року №955 (далі - Порядок №955), встановлено, що тарифи на надання послуг з централізованого опалення - це вартість надання одиниці послуги з централізованого опалення відповідної якості, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих витрат з урахуванням планованого прибутку та податку на додану вартість.
Згідно пункту 3 Порядку №955, тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів. Кожна категорія споживачів визначається на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з наданням послуг.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що встановлення тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, які встановлюються Національною комісією з регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги відноситься до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» централізоване опалення відноситься до комунальних послуг (кінцеві споживачі отримують не теплову енергію, а послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води).
Згідно ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що встановлення для відповідної територіальної громади тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування цієї територіальної громади.
Отже, встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, розподілення споживачів таких послуг за існуючими категоріями на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат на надання послуг (встановлення критеріїв, за якими ті чи інші споживачі відносяться до однієї з трьох категорій споживачів - «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі»), визначення додаткових категорій споживачів з встановленням для них окремого тарифу тощо, відноситься до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Так, судами встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 08 жовтня 2008 року №765, тарифи на послуги з централізованого опалення встановлені для трьох категорій споживачів - населення, бюджетні установи, інші споживачі. Вказаним рішенням не визначено критерію, за яким той чи інший споживач послуг з централізованого опалення відноситься до тієї чи іншої категорії (населення, бюджетні установи, інші споживачі), не визначено моменту, з якого той чи інший споживач переходить з однієї категорії споживачів до іншої (зокрема, з категорії «населення» до категорії «інші споживачі»).
Рішенням виконкому Дніпродзержинської міськради від 27 жовтня 2009 року №528 визначено 6 (шість) категорій споживачів з встановленням для кожної категорії окремого тарифу на послуги з централізованого опалення, зокрема: населення без приладів обліку та з приладами обліку, які встановлено за власний рахунок; населення з приладами обліку, які встановлено за рахунок бюджетних коштів та які знаходяться на балансі Підприємства; бюджетні установи без приладів обліку та з приладами обліку, які встановлено за власний рахунок; бюджетні установи з приладами обліку, які встановлено за рахунок бюджетних коштів та, які знаходяться на балансі Підприємства; інші споживачі без приладів обліку та з приладами обліку, які встановлено за власний рахунок; інші споживачі з приладами обліку, які встановлено за рахунок бюджетних коштів та, які знаходяться на балансі Підприємства.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що за результатами попередньої ревізії КП «ДТМ» відповідачем було встановлене аналогічне порушення (Акт ревізії КП «ДТМ» від 07 вересня 2009 року №04-24/13 за 2007-2008 та І півріччя 2009 року), Позивач у листопаді 2009 року звернувся до центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання - Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, із письмовим запитом щодо моменту початку застосування тарифів для III категорії споживачів до споживачів І категорії, які отримали дозвіл на переведення квартир у нежитлові приміщення (лист вих. № 00.09.6476/3 від 02 листопада 2009 року).
Листом від 08 грудня 2009 року вих. № 11/13-13228 Міністерство з питань житлово-комунального господарства України роз'яснило, що підставою для укладення договорів на постачання теплової енергії у нежитлові приміщення, які були улаштовані у результаті переобладнання житлових приміщень (квартир) у житлові на підставі дозволів органів місцевого самоврядування, є прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, що підтверджується відповідним документом - сертифікатом відповідності. З врахуванням цього центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання підприємству надано роз'яснення, що нарахування за тарифом III групи споживачів за послуги теплопостачання споживачам теплової енергії, що отримали дозвіл на переведення житлової квартири у житлове приміщення і яке потребує для цього реконструкції, необхідно проводити відповідно до ст. 301 Закону України «Про планування і забудову територій», тобто за умови і з моменту введення об'єкта в експлуатацію після переобладнання, що підтверджується відповідним документом - сертифікатом відповідності.
Отже, факт прийняття виконкомом Дніпродзержинської міськради рішення про переведення квартир у нежитлові приміщення сам по собі не є достатньою підставою для застосування до споживачів-громадян, що отримали дозвіл на переведення житлової квартири у нежитлове приміщення і яке потребує для цього реконструкції, підвищених тарифів для III категорії споживачів.
Для вирішення питання щодо моменту припинення нарахування за послуги з опалення таким споживачам за тарифами І групи і початку застосування до цих споживачів тарифів для III групи споживачів правове значення має питання здійснення реконструкції (переобладнання) квартир у нежитлові приміщення для їх використання з іншою ніж житло метою.
Сума доходів, недоотриманих КП «ДТМ» через нарахування вартості послуг за тарифом для І групи споживачів, розрахована відповідачем по 25 квартирам, що знаходяться у м. Дніпродзержинську і були переведені у нежитлові приміщення рішеннями виконкому Дніпродзержинської міськради впродовж 2006 - 2009 років.
З метою з'ясування питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів після реконструкції квартир, які були переведені у нежитлові приміщення, КРУ під час проведення ревізії звернулось до Дніпродзержинського регіонального відділу Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області із листом-запитом від 14 березня 2011 року вих. №27/572. При цьому, зазначеним листом відповідач запитав дані лише щодо частини квартир, що зазначені у розрахунку недоотриманих коштів (зокрема, по квартирах під порядковими номерами 1, 2, 6, 8-10, 20, 23, 24). Листом від 16 березня 2011 року №50-22/129 Дніпродзержинський регіональний відділ Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області повідомив, що жоден з зазначених у запиті об'єктів нерухомого майна в експлуатацію не приймався. Тобто, фактів введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів після реконструкції квартир та документів, які б це підтверджували, у ході ревізії виявлено не було.
Щодо решти квартир, вказаних у розрахунку (під порядковими номерами 3-5,7, 11-19, 22), питання їх введення в експлуатацію у ході проведення ревізії відповідачем не досліджувалась, інформація не запитувалась.
Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем дотримано норми чинного законодавства з питань правильності та своєчасності нарахування та відображення у своєму обліку суми доходу, виходячи з умов укладених між ним та споживачами договорів про надання послуг з централізованого опалення.
Відповідно до пункту 6 листа-вимоги № 27/954 від 28.04.2011 р. ревізією правильності визначення вартості в актах виконаних робіт КП «Дорожник» встановлено зайву сплату коштів по завищеній вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 44 551,20 грн. через:
- не укладення договору підряду та кошторисної документації;
- внесення підрядною організацією недостовірних даних до актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) в частині завищення трудозатрат робітників-будівельників та машиністів;
- відсутність документального підтвердження роботи машин і механізмів та витрат будівельних матеріалів.
На підставі вищенаведеного, КРУ було заявлено вимогу щодо відображення в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) з одночасним оформленням акту звірки, в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 44 551,20 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (КП «Дорожник») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, та надання до відділу належним чином завірених копій документів, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів. Однак, суд вважає наведені вимоги безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.
В той же час судом встановлено, що відповідач не перевіряв фактичне виконання КП «Дорожник» підрядних робіт з відновлення асфальтобетонного покриття на автомобільних дорогах м. Дніпродзержинська, які замовлялися та приймалися Позивачем. Посадові особи КРВ у м. Дніпродзержинську не виїжджали за адресами проведення вказаних робіт, проте, в Акті ревізії зазначено, що «в зв'язку з незадовільними погодними умовами, визначити реальні обсяги проведених робіт не видається можливим».
Виконання КП «Дорожник» робіт, прийнятих та оплачених відповідно до Акту № б/н приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року, здійснювалося на підставі Локального кошторису № 2-1-1 на поновлення асфальтобетонного покриття на автошляхах м. Дніпродзержинська після виконання робіт з ремонту теплотрас від 21.12.2009 року, складеного та погодженого сторонами у відповідності з Договором № 00.06.0163, а тому безпідставним є посилання Відповідача на локальний кошторис № 7-1-1 на відновлення асфальтобетонного покриття на автодорогах міста після виконання робіт по ремонту теплотрас від 29.09.2009.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач, як сторона Договору № 00.06.0163, належним чином виконував свої обов'язки за Договором та не припускався порушень його умов, а тому не міг порушити і ст. 629 ЦК України, про що стверджується Контрольно-ревізійним відділом у м. Дніпродзержинську.
Локальними кошторисами до Договору № 00.06.0163, погодженими відповідно до п. 2.2 вказаного Договору, було визначено перелік та вартість робіт, які виконувалися КП «Дорожник», тобто визначено їх договірну ціну. У ході виконання Договору № 00.06.0163 зазначений у локальних кошторисах перелік робіт та їх вартість не змінювалися та не уточнювалися сторонами. Локальний кошторис № 7-1-1 на загальну суму 65 118 грн. та Локальний кошторис № 2-1-1 на загальну суму 9584 грн. діяли у своїх первісних редакціях.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відсутність факту збільшення Підприємством договірної ціни, порушення положень ДБН Д.1.1-1-2000 та завищення вартості підрядних робіт на суму 9584 грн.
Тобто висновки Відповідача про завищення вартості робіт з відновлення асфальтобетонного покриття на автошляхах після виконання ремонту теплотрас на суму 9584,40 грн. є безпідставними.
Так, відповідно до ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996).
В той же час матеріалами справи підтверджено наявність у позивача усіх первинних документів, які згідно з чинним законодавством є необхідними для відображення у його бухгалтерському обліку операцій за Договором № 00.06.0163.
А тому висновки відповідача про порушення вимог п.п. 3.3.9, 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000, п. п. 1 ст. 9 Закону № 996, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 34 966,80 грн. внаслідок відсутності підтвердження понесених КП «Дорожник» прямих витрат (на роботу машин і механізмів, вартості матеріалів), які включені до Акту приймання виконаних підрядних робіт (ф КБ-2в) № б/н за листопад 2009 року та (ф № КБ-2в) № б/н за липень 2010 року, у зв'язку з тим, що вказаним контрагентом не було підтверджено первинними документами роботу окремих машин і механізмів, а також витрати будівельних матеріалів на суму 5721,60 грн. є безпідставними
Відповідно до п. 2.1 Договору № 00.06.0163 «Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з актом здачі-прийому виконаних робіт». Актом приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) за листопад 2009 року та Актом приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) за липень 2010 року Підприємства та КП «Дорожник» здійснили приймання-передачу виконаних робіт за вказаним Договором.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Встановлено, що Акти приймання виконаних підрядних робіт, оформлені КП «Дорожник» та КП «ДТМ», містять всі необхідні реквізити та підтверджують здійснення КП «Дорожник» робіт за Договором № 00.06.0163 та їх прийняття КП «ДТМ», тобто фіксують факт здійснення господарської операції підряду, що є підставою для її відображення в бухгалтерському обліку Позивача.
Недоліки в організації бухгалтерського обліку у КП «Дорожник», зокрема під час оформлення ним власних первинних документів, та виявлені Контрольно-ревізійним відділом у м. Дніпродзержинську під час зустрічної перевірки КП «Дорожник», не можуть і не повинні мати наслідком невизнання факту виконання та отримання Позивачем підрядних робіт за Договором № 00.06.0163, оскільки законодавством не передбачено обов'язку підприємства здійснювати контроль бухгалтерського обліку свого контрагента.
Оплата за Договором № 00.06.0163 здійснювалася позивачем виключно за виконані обсяги підрядних робіт та у відповідності з локальними кошторисами, на підставі яких визначалася договірна ціна зазначених робіт, а тому останнім не було допущено порушень п. 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000
Отже, висновки відповідача про завищення КП «ДТМ» вартості робіт на загальну суму 34966,80 грн. внаслідок відсутності підтвердження КП «Дорожник» прямих витрат, є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідачем також встановлено, що в порушення п.п. 3.1.10, 3.2.6.1, 3.3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 підприємством КП «Дорожник» в 1,38 раз необґрунтовано завищено трудозатрати робітників-будівельників та машиністів, що призвело до завищення вартості виконаних робіт.
Так, пунктом 2.12.1 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що локальні кошториси складаються із застосуванням ресурсних елементних кошторисних норм України на будівельні роботи і монтаж устаткування або індивідуальних кошторисних норм.
Пунктом 1.3.3 технічної частини ДБН Д.2.4-18-2000 передбачено застосування коефіцієнтів до ресурсних елементних кошторисних норм, а саме до норм витрат праці робітників-будівельників та до норм експлуатації машин: коефіцієнту 1,2 у разі виконання робіт на одній половині проїжджої частини при систематичному русі транспорту на іншій; коефіцієнту 1,15 у разі наявності люків (колодязів) підземних комунікацій більше 15 до 20 на 1000 м2 дороги.
Виконання КП «Дорожник» робіт з відновлення асфальтобетонного покриття здійснювалося за наявності зазначених особливостей, що ускладнювали їх здійснення, зокрема виконання робіт з відновлення асфальтобетонного покриття на автодорогах міста Дніпродзержинська після виконання робіт по ремонту теплотрас відбувалося на одній половині проїжджої частини при систематичному русі транспорту на іншій. Крім того, на ділянках, які ремонтувалися знаходилися люки (колодязі) підземних комунікацій у кількості від 15 до 20 на 1000 м2 дороги. Таким чином, КП «Дорожник» було застосовано, а Позивачем погоджено застосування загального коефіцієнту до норм витрат праці робітників-будівельників та машиністів у розмірі 1,38 (1,2х1,15=1,38), що відповідає чинному законодавству.
Отже, вимога про відображення в обліку дебіторської заборгованості за не виконані роботи (різниці у вартості виконаних робіт) з одночасним оформленням акту звірки, а також відшкодування в повному обсязі зайво сплачених коштів на суму 44551,20 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (КП «Дорожник») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства КП «Дніпродзержинськтепломережа», та надання до відділу належним чином завірених копій документів, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів, є безпідставною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога КРВ у м. Дніпродзержинську про відшкодування зайво списаних паливно-мастильних матеріалів на суму 28483,97 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок та надання до відділу належним чином завірених копій документів, які засвідчують відшкодування шкоди, є такою, що винесена з порушенням повноважень, наданих відповідачеві чинним законодавством та не відповідає тим завданням які покладаються на відповідача Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550.
Згідно Акту ревізії в ході перевірки відповідачем було здійснено вибіркове обстеження відстаней та шляхом співставлення за ІІ півріччя 2009 та І півріччя 2010 року відстаней, зазначених у подорожніх листах автомобіля ГАЗ-21029 №84302 та взятих до обліку, з встановленими відстанями при здійсненні контрольного обстеження кілометражу встановлено завищення в кілометражі, чим порушено вимоги п. 2.7 Інструкції від 17.02.98 № 74, п. 1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996, внаслідок чого підприємством безпідставно списано 287,07 л бензину марки А92 на загальну суму 1985,48 грн.
Списання витраченого вказаного автомобілем пального у вказаний період здійснювалося у відповідності до вимог Наказу Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» на підставі подорожніх листів, в яких згідно фактичних показань спідометру зазначеного автомобіля вказувався його загальний пробіг (пройдена відстань). При цьому, КП «ДТМ» не допускало перевищень затверджених норм та здійснювало списання пального на цей автомобіль у відповідності до них.
Відповідно до Наказу Держкомстату України «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» від 17.02.98 № 74 (далі - Наказ № 74) подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3 є підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг. Подорожні листи службового легкового автомобіля ГАЗ-21029 №84302 складалися у відповідності з вимогами Наказу № 74.
Висновок КРУ про безпідставність списання пального на автомобіль ГАЗ-21029 №84302 з тих підстав, що до пунктів прибуття, вказаних у маршрутних листах Позивача довільної форми, слід було їхати іншим, коротшим маршрутом, а не тим, який був обраний та фактично пройдений водієм автомобіля не узгоджується з положеннями Наказу № 74, яким не передбачено вимог щодо зазначення маршруту руху автомобіля.
Стосовно протиправності вимоги КРУ відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи з одночасним оформленням акту звірки, в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 18 966,00 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом ФОП ОСОБА_5 щодо відшкодування зайвих виплат, надати документи, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів слід зазначити наступне.
Так судами встановлено, що за результатами перевірки повноти і правильності формування позивачем доходів від операцій з надання споживачам послуг з відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі «ЦО і ГВП») відповідачем зроблені висновки про заниження суми дебіторської заборгованості підприємства у рядку 160 форми № 1 «Баланс» за 2009 рік на суму 18 966,00 грн., завищення витрат підприємства у рядку 270 форми № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2009-2010 роки (порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 23 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318), здійснення підприємством зайвої сплати коштів через завищення вартості робіт по відключенню населення від систем ЦО і ГВП ФОП ОСОБА_4 Документальним шляхом Відповідачем визначений перелік об'єктів споживачів, які нібито не відключалися від мереж ЦО і ГВП (об'єкти, на які відсутні заявки Позивача), на підставі чого визначена сума коштів, сплачених за невиконані роботи, та висунута вимога щодо відшкодування зайво сплачених коштів.
01 жовтня 2009 року позивачем з ФОП ОСОБА_5 був укладений договір № 00.08.0169 на виконання робіт по відключенню споживачів від ЦО і ГВП (далі «Договір»). Згідно з п. 1 Договору виконавець зобов'язався за письмовою заявкою замовника (з зазначенням обсягу та місцем виконання робіт) протягом дії договору виконати роботи по відключенню споживачів від центрального опалення, а замовник зобов'язався прийняти роботи та здійснити оплату відповідно до умов договору. Відповідно до п. 2.2 Договору ціна робіт визначається на підставі калькуляцій (додатки №№ 1, 2 до Договору).
Матеріалами справи спростовуються висновки відповідача про відсутність заявок позивача на виконання ФОП ОСОБА_5 робіт на суму 18966 грн. за Договором та невиконання ФОП ОСОБА_5 робіт з відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, вказаних у Спірних актах виконаних робіт.
Умовами Договору, укладеного між КП «ДТМ» і ФОП ОСОБА_5, не встановлено прямої заборони на надання замовником виконавцю заявок в інший спосіб ніж письмово.
враховуючи вищезазначене суди дійшли вірного висновку, що відсутність заявок не свідчить, що роботи з відключення споживачів ФОП ОСОБА_5 не виконувалися.
Щодо твердження Відповідача у Висновках на заперечення про те, що виконання робіт по квартирах споживачів, вказаних у Спірних актах виконаних робіт, не підтверджується актами виконаних робіт з демонтажу систем центрального опалення, суперечить його твердженню в Акті ревізії про те, що фактичне виконання робіт підтверджується актами про демонтаж системи ЦО, які, при цьому, не містять даних про фактичні обсяги та вартість виконаних ФОП ОСОБА_5 робіт.
Як встановлено судами попреденіх інстанцій виконання ФОП ОСОБА_5 робіт з відключення всіх споживачів (квартир), вказаних в Спірних актах виконаних робіт, підтверджується актами виконаних робіт з демонтажу системи ЦО, а також монтажу індивідуального опалення, складеними і підписаними Позивачем, споживачем і ФОП ОСОБА_5
Первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують факти здійснення Позивачем господарських операцій з ФОП ОСОБА_5, є документи, обов'язковість ведення (оформлення) яких передбачена чинним законодавством та/або умовами укладеного сторонами Договору. Це Акти здачі-приймання виконаних робіт від 19.10.2009 р., 12.11.2009 р. , 30.12.2009 р., в яких вказано адреси квартир, де виконувалися роботи, та ПІБ споживачів, за замовленнями яких ці роботи виконувалися, а також заявки на виконання робіт по квартирах (споживачах), вказаних в цих актах здачі-приймання виконаних робіт.
Будь-яких претензій щодо невиконання цих робіт від споживачів на адресу Позивача не надходило, сплачені за виконання робіт кошти споживачам не повертались, всі споживачі, на користь яких виконувались роботи з демонтажу і монтажу транзитних стояків та які виконали вимоги наданих їм Позивачем технічним умов на відключення, відключені від системи ЦО і ГВП з припиненням нарахування їм плати за послуги з теплопостачання.
Підставою для припинення нарахування абонентським відділом підприємства споживачу вартості послуг теплопостачання є протокол обстеження об'єкту споживача теплової енергії, складений теплотехнічною інспекцією Підприємства. Останній складається після виконання споживачем, який має намір відключитися від систем ЦО і ГВП, вимог виданих йому технічних умов на відключення, зокрема, від'єднання квартири від стояків мереж ЦО і ГВП (1), повне погашення заборгованості абонента на дату складання протоколу (2), виклик фахівця теплотехнічної інспекції КП «ДТМ» з оплатою відповідної послуги (3). Вказаний порядок встановлений (закріплений) в технічних умовах, що видаються Позивачем кожному абоненту, що має намір відключитися від систем ЦО і ГВП.
Акти про демонтаж системи ЦО та акти здачі-приймання виконаних робіт, складені Позивачем і ФОП ОСОБА_5, є проміжними документами в процедурі відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП та не є підставою для припинення такого нарахування. Будь-який зі споживачів може від'єднати свою квартиру від стояків мереж ЦО і ГВП, проте, якщо він в подальшому не виконає інших вимог виданих йому КП «ДТМ» технічних умов на відключення, він не буде відключений від центрального опалення і йому не буде припинено нарахування за послуги з теплопостачання.
Вказані факти спростовують твердження Відповідача про те, що по чотирьох квартирах не проводились роботи з їх відключення від систем ЦО та ГВП ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 та КП «ДТМ» і є підставою для відображення їх у бухгалтерському обліку КП «ДТМ», згідно з умовами укладеного Договору є акти приймання-передачі виконаних робіт та заявки на виконання робіт. В Акті ревізії відображено, що акти приймання-передачі виконаних ФОП ОСОБА_5 робіт на суму 47232,00 грн. були надані для перевірки та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88. Таким чином висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є необґрунтованим.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що вартість робіт, виконаних ФОП ОСОБА_5, і суми коштів, сплачених позивачем за виконання цих робіт, не відносяться до фонду оплати праці КП «ДТМ» і не є витратами на оплату праці. Таким чином, доводи відповідача про порушення Позивачем вимог п.23 П(С)БО 16 в частині витрат на заробітну плату є помилковими.
Відповідно вимога Відповідача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи з одночасним оформленням акту звірки, в повному обсязі відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 18 966,00 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом ФОП ОСОБА_5 щодо відшкодування зайвих виплат, надати документи, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів, є безпідставною і протиправною.
Вимога щодо відображення позивачем в обліку дебіторської заборгованості за невиконані роботи та відшкодування зайво сплачених коштів на суму 25 228,00 грн. не відповідають фактичним обставинам здійснення КП «ДТМ» і ФОП ОСОБА_11 господарських операцій за укладеними договорами, є наслідком неправильної оцінки відповідачем первинних документів бухгалтерського обліку КП «ДТМ» по господарських відносинах з вказаним підприємцем результатом неправильного застосування Відповідачем норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 5.1.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71 (далі «Правила технічної експлуатації теплових мереж»), організація експлуатації теплових установок та мереж, їх ремонтів, налагодження і випробувань має забезпечувати надійність і економічність роботи устаткування відповідно до чинних НД та вимог цих Правил. Згідно з п. 5.7.1 Правил технічної експлуатації теплових мереж на кожному суб'єкті господарювання розробляється і впроваджується система технічного обслуговування та ремонтів, яка має запобіжний характер. Пунктом 5.7.4 Правил технічної експлуатації мереж передбачено, що на всі види ремонтів складаються графіки ППР, які затверджуються керівником або технічним керівником суб'єкта господарювання.
Враховуючи вказані вимоги чинного законодавства Генеральним директором КП «ДТМ» було видано накази про підготовку підприємства до опалювального сезону 2009-2010 та 2010-2011 років, а на виконання останніх відповідно затверджено, графіки проведення ремонтів насосного обладнання по підготовці до опалювального сезону 2009-2010 та 2010-2011 років відповідно.
Вказані графіки, серед іншого, передбачають здійснення ремонту насосного обладнання, що встановлено на насосних станціях за адресами: вул. Міра, 9-а (Центральний район, насосна станція НС №1), вул. Сєвєрна, 2 (Південно-Західний район, насосна станція НС №2). Зокрема, Графіками ППР на 2009-2010 і 2010-2011 роки загалом передбачено ремонт 2 насосів марки 12СД10х2 на НС №1, 4 насосів марки 10СД6 на НС №2.
Оскільки графіки ППР не містять жодних даних щодо того, чиїми силами (власними силами підприємства чи залученими підрядними організаціями) виконуватимуться ремонті роботи по насосах 12СД10х2 на НС №1 (вул. Міра, 9-а) і 10СД6 на НС №2 (вул. Сєвєрна, 2). При цьому, ані Правилами технічної експлуатації теплових мереж, ані іншими законодавчими актами не встановлено форми графіків ППР і не передбачено обов'язковість зазначення даних щодо виконавця робіт у таких графіках. Отже, позивач не зобов'язаний був зазначати і не зазначав даних щодо виконавця робіт у графіках ППР. До речі, до моменту розбирання і огляду насосного обладнання зі складанням дефектного акту неможливо визначитися з обсягом і характером наявних у ньому дефектів, а отже не можна зробити навіть обґрунтованих припущень щодо можливості виконання ремонту насосів власними силами Позивача. З цієї причини до моменту складання дефектного акту Позивач не міг визначитися і не визначався з виконавцем, який буде виконувати ремонтні роботи по насосному обладнанню.
Фінансові плани КП «ДТМ», що складаються щорічно, не передбачають диференціації витрат на виконання ремонтних робіт в залежності від виконавця робіт. Як і графіки ППР, фінансовий план КП «ДТМ» на 2009 рік не містить жодних даних щодо виконавця ремонтних робіт по насосах 12СД10х2 на НС №1 та 10СД6 на НС №2.
Дані щодо результатів виконання робіт по ремонту насосного обладнання, кількості відремонтованих насосів і виконавця, що виконував такі роботи, вказуються підприємством у звітах про виконання графіків ППР в розрізі насосних станцій і насосів.
Твердження відповідача, що виконання ремонтних робіт по насосу 12СД10х2 на НС №1 і 10СД6 на НС №2 згідно з технічною документацією передбачалося здійснити власними силами підприємства, не підтверджується жодним документом, дослідженим відповідачем в ході ревізії. Технічна і звітна документація по виконанню ремонтних робіт, складена КП «ДТМ»і досліджена ревізорами під час ревізії свідчать про те, що ці роботи фактично були виконані підрядником ПП ОСОБА_11
За висновками КРУ підприємством, в порушення вимог п. 9 ст. 78 ГК України та п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при наявності власної механічної дільниці, штат якої повністю укомплектований і посадовими обов'язками штатного персоналу якої передбачено виконання робіт по ремонту механічного обладнання, функцію зі здійснення ремонтів обладнання безпідставно делеговано іншому суб'єкту господарювання, що призвело до необґрунтованого завищення витрат підприємства.
Згідно з ч. 9 ст. 78 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом. Для закупівель товарів, робіт чи послуг комунальне унітарне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України «Про здійснення державних закупівель».
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Чинним законодавством не встановлено заборони на співпрацю (договірні відносини) з фізичними особами-підприємцями при здійсненні комунальним унітарним підприємством господарської діяльності, зокрема, заборони на залучення підрядної організації до виконання ремонтних робіт при наявності на підприємстві ремонтної служби.
В Акті ревізії «Дотримання вимог чинного законодавства під час проведення закупівель товарів, робіт та послуг» прямо вказано, що жодних порушень чинного законодавства під час проведення КП «ДТМ» закупівель товарів, робіт та послуг, в т.ч. у ОСОБА_11 не встановлено.
Крім того як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_11 виконувались виключно ті роботи, які підприємство технічно не могло виконати силами своєї механічної дільниці.
Таким чином висновки КРУ про порушення підприємством вимог п. 9 ст. 78 ГК України та п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в частині безпідставного делегування функцій по ремонту обладнання іншому суб'єкту господарювання, що призвело до необґрунтованого завищення витрат підприємства є безпідставними.
В Акті ревізії відповідач посилався на порушення підприємством вимог пункту 3 Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378 «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду» в частині складання дефектних відомостей та залучення сторонніх осіб до виконання ремонт них робіт, не передбачених графіками.
Однак, в даному пункті наказу не йдеться мова про дефектні відомості і графіки - вказаним пунктом встановлено, що «Правила підготовки теплових господарств до опалювального періоду набирають чинність через 6 місяців після їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України». Пунктом 3 самих Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду передбачено, що «для забезпечення надійного та сталого функціонування систем теплопостачання та теплоспоживання до початку опалювального періоду суб'єкти відносин у сфері теплопостачання укомплектовують відповідні підрозділи теплового господарства ремонтним та обслуговувальним персоналом, проводять його навчання та перевірку знань, протиаварійні тренування персоналу, електропередавальних та інших організацій щодо ліквідації технологічних порушень у системах теплопостачання та під час виникнення передумов надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
Також, ані пунктом 3 Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства житлово-комунального господарства України від 10.12.2008 № 620/378, ані п. 3 затверджених ним Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, не встановлено заборони на залучення сторонніх осіб до виконання ремонтних робіт, умов чи підстав для такого залучення.
Як зазначалося вище, КП «ДТМ» у встановленому Правилами технічної експлуатації теплових мереж порядку складалися графіки проведення ремонтів насосного обладнання по підготовці до опалювального сезону 2009-2010 та 2010-2011 років, а також складалися дефектні акти на кожен насос після його розбирання (дефектні акти від 04.06.2009, 10.06.2009, 04.05.2009, 12.05.2010). Вказані дефектні акти в ході ревізії надавалися посадовим особам КРВ у м. Дніпродзержинську, проте з невідомих причин були ними проігноровані.
Таким чином, позивач вправі був залучати до виконання робіт з ремонту насосного обладнання сторонніх осіб - підрядників (ФОП ОСОБА_11), необхідність виконання цих робіт сторонньою особою підтверджується документально і була викликана об'єктивними причинами. Залученням Позивачем сторонньої особи до виконання ремонтних робіт по насосному обладнанню норми чинного законодавства не порушу вались.
Положення п.п. 5.7.8 і 5.7.12 Правил технічної експлуатації теплових мереж, на порушення яких Позивачем посилається відповідач, не стосуються ремонту насосного обладнання, що був виконаний у 2009-2010 роках для КП «ДТМ» ФОП ОСОБА_11, і не розповсюджують свою дію на виконання робіт з поточного ремонту, оформлених Актами здачі-приймання виконаних ФОП ОСОБА_11 робіт за спірними договорами. Позивач не планував капітальний ремонт насосів у період, що ревізувався, і не повинен був складати технічну документацію на здійснення поточних ремонтів за вимогами, встановленими для документації з капітального ремонту.
У Висновках на заперечення відповідачем було зазначено, що в ході ревізії на запит КРУ ФОП ОСОБА_11 не було надано документів, які б підтверджували дозвіл на виконання ним робіт з підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів, машин і механізмів підвищеної небезпеки. На підставі цього зроблено висновок про відсутність у ФОП ОСОБА_11 такого дозволу і, як наслідок, про безпідставність виконання ним робіт з ремонту насосного устаткування за спірними договорами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що КРУ не наведено норм законодавчих актів, якими б роботи з ремонту насосів визнавалися роботами підвищеної небезпеки, а експлуатація токарного станку експлуатацією об'єктів, машин і механізмів підвищеної небезпеки. Крім того, відповідачем надання документів дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки не вимагалося, а всі документи, що вимагалися ФОП ОСОБА_11 були надані.
Також, суд вважає, що Висновок Акту ревізії про порушення Позивачем вимог Наказу Держбуду від 14.05.2001 № 118 «Про затвердження Типових норм чисельності працюючих на підприємствах комунальної теплоенергетики» в частині наявності нормативної кількості посад механічної дільниці для виконання робіт по підготовці в опалювальний період взагалі є необґрунтованим. Відповідачем в Акті ревізії не зазначено, яким чином позивачем порушені вимоги чи положення вказаного нормативно-правового акту.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_11 та КП «ДТМ» і є підставою для відображення їх у бухгалтерському обліку КП «ДТМ», згідно з умовами укладених договорів є акти приймання-передачі виконаних робіт. В Акті ревізії відображено, що зазначені акти приймання виконаних робіт за липень, серпень 2009 року та червень 2010 року на загальну суму 25288 грн. були надані для ревізії та відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88. Отже, висновок відповідача про порушення Позивачем вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є необґрунтованим.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що вартість робіт, виконаних ПП ОСОБА_11, і суми коштів, сплачених позивачем за виконання цих робіт, не відносяться до фонду оплати праці КП «ДТМ» і не є витратами на оплату праці. Таким чином, доводи відповідача про порушення Позивачем вимог п.23 П(С)БО 16 в частині витрат на заробітну плату є помилковими.
Відповідно вимога КРУ позивачу відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані ФОП ОСОБА_11 роботи з одночасним оформленням акту звірки, відшкодувати зайво сплачені кошти на суму 25 228,00 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом ФОП ОСОБА_11 щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, надати документи, які засвідчують відшкодування зайво оплачених коштів, є безпідставною і протиправною.
Ревізією витрат коштів підприємства на оплату транспортних послуг суб'єктам господарювання встановлено проведення зайвих виплат коштів підприємства по автотранспортним послугам на загальну суму 8515,74 грн., виконання яких документально не підтверджено первинними документами (подорожніми листами вантажного автотранспорту), що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996, п. 14 наказу Мінтрансу від 14.10.97 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» в частині належного оформлення дорожніх листів на роботу автотранспорту, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля та наказу Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 № 488/346 в частині належним чином оформлених дорожніх листів.
З подорожніх листів вбачається, що вказаний в них вантажний автомобіль, передавався і використовувався саме для надання послуг КП «ДТМ».
Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.97 № 363 (далі Правила № 363), Наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (далі Наказ № 488/346) не передбачено проставляння КП «ДТМ» у подорожніх листах відмітки про погодинну оплату. Крім того подорожні листи не є первинними документами, на підставі яких у бухгалтерському обліку позивача повинні відображатися послуги, що надавалися останньому КП «ГК «Зоря» за договорами № 00.08.0182 від 02.11.2009 р. та № 00.08.0154 від 18.10.2010 р. На підприємстві є в наявності всі необхідні первинні документи, що є підставою для відображення у бухгалтерському обліку КП «ДТМ» послуг, отриманих за договорами з КП «ГК «Зоря», а саме договір, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0002541 від 30.11.2009 р., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0002545 від 08.12.2009 р. Крім того, КП «ГК «Зоря» було на дано Позивачеві Рахунок-фактуру № СФ-0000336 від 30.11.2009 р. та Рахунок-фактуру № СФ-0000339 від 08.12.2009, за якими було здійснено оплату послуг КП «ГК «Зоря» за вказаним Договором.
Вказані вище документи є належними та достатніми первинними документами у розумінні ст. 9 Закону № 996 та містять усі необхідні реквізити, що передбачені ч. 2 ст. 9 Закону № 996. Саме на їх підставі Позивач здійснював оплату за надані КП «ГК «Зоря» послуги та відображав зазначені господарські операції у своєму бухгалтерському обліку.
Відповідно до п. 14.4 Правил № 363 остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів. Таким чином, дорожні листи є підставою для виписування перевізником (у даному випадку КП «ГК «Зоря») рахунків на оплату наданих транспортних послуг, а отже КП «ДТМ» не має підстав вимагати їх надання, оскільки зазначені подорожні листи є первинними документами виключно КП «ГК «Зоря».
Договором надання транспортних послуг № 00.08.0154 від 18.10.2010 р. передбачено, що Виконавець (КП «ГК «Зоря») зобов'язується за плату надавати Замовнику (КП «ДТМ») транспортні послуги з екіпажем протягом строку цього Договору. Пунктом 1.3 вказаного Договору встановлено, що Замовник самостійно здійснює використання автомобіля, який надається для надання транспортних послуг.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.
Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.
Виходячи з наведених норм, правовідносини між позивачем та КП «ГК «Зоря» не є відносинами з перевезення вантажів, а отже дія правил № 363 на них не розповсюджується.
Наданий КП «ГК «Зоря» вантажний автомобіль використовувався Позивачем для перевезення своїх працівників. Зазначене не суперечить чинному законодавству, оскільки вказаний автомобіль був спеціально обладнаний для перевезення людей у відповідності з вимогами Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі Правила дорожнього руху).
Таким чином, оскільки ні Позивач, ні КП «ГК «Зоря» не здійснювали перевезення вантажу за Договором найму транспортних засобів № 00.08.0182 від 02.11.2009 р. та Договором надання транспортних послуг № 00.08.0154 від 18.10.2010 р., то немає правових підстав розповсюджувати на їх правовідносини дію Правил № 363, як таких, що регулюють саме перевезення вантажів.
Виходячи з викладено суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вимога відповідача про відображення в обліку дебіторської заборгованості за невиконані роботи з одночасним оформленням акту звірки, відшкодування в повному обсязі зайво сплачених коштів на суму 8515,74 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентом (КП «ГК «Зоря») щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства КП «Дніпродзержинськтепломережа» та надання до відділу належним чином завірених копій документів, які засвідчують відшкодування зайво сплачених коштів є протиправною.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: В.Ф. Мороз
О.Є Донець
А.О. Логвиненко