Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/454/14-ц
Провадження №: 2/332/326/14
08 квітня 2014 р. Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Мєркулової Л.О.,
секретаря - Худайбердієвої Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, суд, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 72 950 грн.
У своєму позові позивач вказала, що 14.02.2012 р. на підставі договору купівлі-продажу, що був укладений між нею та продавцями квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона набула право власності на квартиру АДРЕСА_1.
На момент продажу квартири її володільці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 володіли по 1/2 частки квартири.
Договір було посвідчено в установленому законом порядку приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 14.02.2012 р., реєстровий № 142.
Факт належності 1/2 частини квартири за ОСОБА_2 був підтверджений Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ТОВ «ЗМБТІ» 13.02.2012 р. за № 33148380, реєстр № 35021742, підстави набуття його права власності також перевірялися нотаріусом ОСОБА_4
За договором купівлі продажу від 14.02.2012 р. позивач сплатила грошові кошти у розмірі 145 900 грн. у тому числі ОСОБА_2 за його ? частину у сумі 72950 грн.
Однак, пізніше позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 набув право власності на свою частку квартири незаконно.
У подальшому було виявлено, що у 28.09.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_6 уклали мирову угоду, затверджену Запорізьким районним судом м. Запоріжжя, за якою ОСОБА_6 передав у приватну власність Водводяка 1/2 частину спірної квартири загальною площею 32,9 м2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок боргу за договором позики.
Так, ОСОБА_6 перебуваючи у місцях позбавлення волі, нібито, не знав про вказане судове рішення та звернувся до Апеляційного суду Запорізької області з відповідною заявою про скасування ухвали Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2011р.
15.01.2013 р. ухвалою Апеляційного суду Запорізької області ухвалу Запорізького
районного суду від 28.09.2011 р. про затвердження мирової угоди було скасовано.
Після цього, ОСОБА_6 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя до позивача та ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності.
Згідно рішення 11 червня 2013 року Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 року позов було задоволено частково: витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з даним рішенням позивач подала апеляційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 р. в якій просила рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2013 р. по справі № 335/2178/13-ц - скасувати та постановити нове рішення в якому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.
Однак, 15 жовтня 2013 року Апеляційним судом Запорізької області було винесено рішення, згідно якого 1/2 частина квартири, придбана позивачем у відповідача, була витребувана з мого добросовісного володіння на користь ОСОБА_6
Позивач вважає, що ОСОБА_2, продаючи свою частину квартири, яка йому не фактично належала без законних на те підставах, ввівши її в оману незаконно заволодів її грошовими коштами у розмірі 72 950 грн. і на теперішній час відмовляється в добровільному порядку повертати їх позивачу.
Крім того, позивач є людиною похилого віку, пенсіонеркою, у неї постійно підвищується тиск і для неї, як пенсіонерки, яка отримує невелику пенсію, кошти у розмірі 72 950 грн. є дуже великою сумою, яку відповідач не бажає повернути у добровільному порідку.
У своєму позові позивач просить стягнути з ОСОБА_2 72 950 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала і просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений у встановленому законом порядку, але своїх причин неявки та заперечень суду не надав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за згодою позивача.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному бсязі з наступних обставин.
Із договору купівлі-продажу від 14.02.2012 року встановлено, що ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 145 900 грн. в тому числі ОСОБА_2 72 950 грн.
Із рішень судів вбачається, що 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, яка була придбана ОСОБА_1 у ОСОБА_2, була витребувана з її добросовісного володіння
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, продав частину квартири, яка йому не належала, але в добровільному порядку грошові кошти в сумі 72 950 грн. не повернув позивачу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 661 ЦК України, у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
Умовою виникнення обов'язку продавця відшкодувати покупцеві збитки є сукупність таких юридичних фактів: поява підстав вилучення речі, що є предметом договору, до продажу товару, тобто до ускладнення договору купівлі-продажу; вилучення предмета договору в покупця за рішенням суду (добровільне передання цього предмета на виконання рішення суду включно); покупець не знав і не міг знати про наявність зазначених підстав.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-150/0/4-13 від 28.01.2013 р. «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», роз'яснено, що у разі задоволення віндикаційного позову суд повинен вирішити питання про відшкодування добросовісному набувачеві його витрат на придбання майна.
Як зазначено в ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, позов ОСОБА_1 повністю знайшов своє обґрунтування у судовому засіданні і тому підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 212,215, 224, 226, 228 ЦПК України, ст.ст. 22, 651, 655 ЦК України , суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2, іпн НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 72 950 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, іпн НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 729, 50 (сімсот двадцять дев'ять грн.) 50 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом 10 днів з дня отримання його копії
Рішення набирає законної чинності після закінчення 10-денного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо скаргу було подано, але рішення не скасовано, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Л.О.Мєркулова