Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "02" червня 2009 р. Справа № 2/350
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенка О.М.
при секретарі Стародуб Л.Ф.
за участю представників сторін
від позивача Шпильова Л.В. (довіреність №01/12 від 01.12.08)
від відповідача Христюк І.А. (довіреність №269 від 10.03.09)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Пиво - безалкогольний комбінат "Радомишль" (м.Радомишль)
про стягнення 25721,13 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений металопрокат в сумі 21 887,84 грн., штраф в сумі 2188,78 грн., 3% річних в сумі 199,91грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 1444,60 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що зазначення договору №180 від 09.03.06р. як підстава поставки у видаткових накладних 62038 та 62039 від 08.10.09, 70517 та 70520 від 19.11.08 є технічною помилкою. Зобов'язання між сторонами виникли на підставі договору №389 від 07.10.08, який був пролонгований на підставі п.7.1 договору.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині стягнення 21887,84грн. боргу, а щодо нарахування штрафних санкцій, вважає їх такими, що нараховані неправомірно. Підтримав викладене у відзиві на позовну заяву зазначивши, що договір №389 від 07.10.08р., на який посилається позивач, не регулював правовідносини сторін за вказаний період,всі поставки відбувались без письмових договірних відносин. Оскільки позивач не звертався з вимогою оплатити борг, як це передбачено ст.530 ГПК України, вимоги позивача є безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу металопрокат на загальну суму 39771,52грн., що підтверджується видатковими накладними №70517 від 19.11.08 на суму 8308,99грн., №62039 від 08.10.08 на суму 8402,75грн., №62038 від 08.10.08 на суму 17883,70грн., №70520 від 19.11.08 на суму 5176,08грн. та довіреностями на отримання товару №562771 та №562682 (а.с.9-14).
Позивач посилається на укладений між сторонами договір поставки №389 від 07.10.08, однак відповідач заперечує щодо того, що дана поставка відбулася на виконання умов цього договору.
Суд не приймає посилання позивача на те, що поставки за вказаними накладними відбувалися на виконання умов договору №389 від 07.10.08, оскільки у видаткових накладних за якими здійснювалась поставка, відсутнє посилання на даний договір як на підставу поставки.
Натомість відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Відповідач розрахувався з позивачем за отриманий товар частково, що підтверджується платіжними дорученнями №5261 від 06.10.08 на суму 12960,00грн., №5926 від 30.12.08 на суму 4923,68грн. ( а.с. 43 - 44), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 21887,84грн.
18.12.08 та 09.02.09 позивач звертався до відповідача з вимогами оплатити суму боргу (а.с.27-32).
У відповідь на вимоги позивача, відповідач надав гарантійні листи №114 від 29.01.09 та №170 від 13.02.09, в яких відповідач не заперечував щодо наявності у нього боргу перед позивачем та гарантував погашення боргу до 15.03.09р. посилаючись на скрутне матеріальне становище товариства (а.с.34-35).
Відповідач не заперечує щодо наявності у нього боргу перед позивачем в сумі 21887,84грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 21887,84грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 2188,78 грн., 3% річних в сумі 199,91грн. та інфляційне нарахування в сумі 1444,60 грн.
При нарахуванні штрафу позивач посилається на п.6.1 договору №389 укладений між сторонами 07.10.08.
Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд встановив, що договір на вказану поставку не укладався.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2188,78грн. штрафу є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних та 3% річних нарахована за період з 17.10.08 по 03.03.09 та становить відповідно 1444,60грн. та 199,91грн. (а.с.6).
Суд вважає, що позивач не правильно обрахував суми інфляційних та 3% річних .
Вимога позивача про оплату боргу була отримана відповідачем 23.12.08р. про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.30).
За ст.530 ГПК України, боржник повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Таким чином, строк оплати настав 31.12.08.
Обрахувавши інфляційні та 3% річних самостійно, судом встановлено, що:
- сума річних за період з 31.12.08 (день винекнення зобов'язання) по 03.03.09 (із розрахунку позивача) становить 111,54грн.;
- сума інфляційних за період з січня по березень 2009 року становить 1292,63грн.
Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення 1292,63грн. інфляційних та 11,54грн. 3% річних, а в частині стягнення 151,97грн. інфляційних та 88,37грн. 3 % річних відмовляє.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 23292,01грн., з яких: 21887,84 грн. боргу, 1292,63 грн. інфляційних, 111,54 грн. 3%річних. В решті позову суд відмовляє.
Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201,м.Радомишль, вул.Микгород,71; код 05418365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (03680,м.Київ,вул.Качалова,5; код 13693513) - 21887,84 грн. боргу, 1292,63 грн. інфляційних, 111,54 грн. річних, 232,92 грн. витрат по оплаті мита, 106,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 04.06.09.
Суддя Тимошенко О.М.
Віддрукувати: 3 прим.