Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2009 р. Справа № 16/40-09
вх. № 1710/6-16
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Писаренко А.Г., довіреність №1 від 20.02.09 р.;
відповідача - Пономаренко А.Е., довіреність б/н від 01.12.08 р.;
розглянувши справу за позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа", м. Харків
про стягнення 21254,11 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 14 907,00 грн. - основної заборгованості, 1399,31 грн. - збитків від інфляції, 3% річних у розмірі 231,11 грн., 1995,49 грн. - пені та 2721,20 грн. - штрафу, всього разом 21 254,11 грн., також до стягнення заявлено судові витрати.
Позов обгунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань по договору про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників №05-01/04/07/к від 01.04.2007 р.
01.04.2009р. представник відповідача надав до канцелярії господарського суду відзив, в якому вказує, що ТОВ "Альфа-Медіа" є провайдером програмної послуги, виходячи зі змісту норм Закону України "Про телебачення та радіомовлення" телерадіоорганізація створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення, провайдер програмної послуги лише надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, які створює телерадіоорганізація. Крім того, зазначає, що відповідач здійснює ретрансляцію, тобто здійснює прийом та передачу сигналу одночасно з його трансляцією у повному об'ємі без будь-яких змін та доповнень. Зазначає, що позивач вимагає від відповідача виконувати дії хоча і передбачені договором, але ці дії він вимагає виконувати по відношенню до правовідношень, що є такими, на які дія договору не поширюється в силу особливостей діяльності яку здійснює підприємство відповідача, просить у задоволенні позову відмовити.
28.04.2009р. представник позивача надав до канцелярії господарського суду обгрунтований розрахунок пені, штрафу, інфляційних та процентів.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Надав витребувані судом документи.
Представник відповідача у судовому засіданні визнає основну заборгованість, проти нарахованих штафних санкцій заперечує на тій підставі, що сторонами не підписано акти виконаних робіт по договору. Всі витребувані судом документи не надав.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне.
Частиною 2 ст. ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права” встановлено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у ч.1 ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління.
Позивач -Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" згідно Свідоцтва № 2 від 07.10.2003р. виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України є уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір і розподіл винагороди за публічне сповіщення і ретрансляцію (повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах виконань, а також безпосередньо фонограм і (або) відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах ефірного і (або) супутникового телебачення, кабельного радіомовлення і (або) телебачення чи через мережу Інтернет та контроль за правомірним використанням таких фонограм (відеограм). Діяльність позивача грунтується на положеннях ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права” та регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та порядку її виплати".
Відповідач - ТОВ "Альфа-Медіа" здійснює свою діяльність провайдера програмної послуги на підставі ліцензії (серія НР №0197-п, від 21.01.2003р. строк дії якої з 21.01.2003р. по 21.01.2013 р.) виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.
Частиною 5 ст. 42 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” передбачено, що провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.
Згідно до ч. 1 ст. 47 Закону України „Про телебачення і радіомовлення” використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права".
ВІдповідно до ст. 35 Закону України „Про авторське право і суміжні права” об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:
а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;
б) фонограми, відеограми;
в) передачі (програми) організацій мовлення.
Згідно до ст. 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права” публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Відповідно до ч. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно до ч. 1 ст. 43 Закону України „Про авторське право і суміжні права” допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
01.04.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників №05-01/04/07/К (надалі -Договір), згідно положень. якого позивач згідно до ст.ст. 43, 48, 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права” та п.4 власного Статуту, здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення), без згоди з відповідними суб'єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм), об'єктів суміжних прав, шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників у передачах кабельного телебачення на території м.Харкова. Відповідач виплачує позивачу винагороду (роялті) за використання вказаних зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором, для виплати суб'єктам суміжних прав.
У пункті 2.1.2. Договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати позивачу винагороду (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах кабельного телебачення, у розмірі, визначеному у Додатку №2 до цього Договору. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок позивача до 15 числа місяця, наступного за звітним.
У Додатку №2 до Договору сторони домовились, що розмір щомісячної виплати роялті за період, що починається з дня набуття чинності цього Договору до 31.12.2007р. складає 1514,00 грн.
01.11.2007р. сторонами був погоджений інший, ніж той, що передбачений у Додатку №2 до Договору, розмір щомісячної винагороди та оформлений Додатком №3. Згідно з Додатком №3 до Договору розмір щомісячної виплати роялті за період з 01.11.2007р. по 31.12.2007р. складає 2037,00 грн.
З 01.01.2008р. розмір щомісячної винагороди (роялті) відповідно до Додатку №4 до Договору склав 4 969,00 грн.
Відповідач листом від 22.07.2008р за вих. №10/07 повідомив позивача про свій намір, керуючись п. 8.3. Договору, припинити дію Договору з 01.09.2008р.
Відповідно до п. 8.3. Договору, договір може бути розірваний достроково будь-якою стороною, за умови письмового повідомлення другої сторони за 30 днів до моменту припинення дії Договору, при цьому п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3. Договору залишаються в силі до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань, що виникли під час дії даного Договору.
Сторони не заперечують, що з 01.09.2008 р. договір припинив дію.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем не надано доказів сплати винагороди (роялі) за червень, липень та серпень 2008р., заборгованість відповідача складає 14 907,00 грн., представник відповідача у судовому засіданні заборгованість визнає, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Суд відхиляє посилання відповідача, що заборгованість виникла з вини позивача, який не надав відповідачу акти виконаних робіт за червень, липень та серпень, оскільки договором не визначено такого обов'язку позивача.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 14 907,00 грн. заборгованості за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програми мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди (ч. 6 ст. 48 Закону України „Про авторське право і суміжні права”).
Згідно п. 2.1.3. Договору відповідач був зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 10 січня) подавати позивачу звіт, в якому необхідно вказувати назви каналів та тривалість сповіщення каналів ефірного і(або) супутникового мовлення, які публічно сповіщувалися (публічно повторно сповіщувалися) відповідачем протягом звітного періоду.
Відповідно до п. 6.1. Договору, у разі невиконання відповідачем умов п. 2.1.3. Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 5% від суми винагороди (роялті), що підлягає виплаті за цей період.
Відповідач протягом всього строку дії Договору не виконував зобов'язання передбачене п. 2.1.3. Договору, що не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 2721,20 грн. штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1399,31 грн. - інфляційних, 3% річних у розмірі 231,11 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У пункті 6.3. Договору сторони узгодили, що у разі затримки платежів, передбачених п.2.1.2., відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню у розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожен день затримки платежів.
Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися у т.ч. неустойкою.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п.1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Господарський суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1848,87 грн., в частині стягнення 146,62 грн. пені відмовляє як необгрунтовано заявлені до стягнення.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості- є однією із основних засад судочинства.
Наведені обставини справи та приписи чинного цивільного законодавства дають підстави суду дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, зобов'язання обумовленні Договором підлягають належному виконанню, відповідач не надав суду доказів належного виконання, а отже позовні вимоги щодо стягнення 14 907,00 грн. - основної заборгованості, 1399,31 грн. - інфляційних, 3% річних у розмірі 231,11 грн., 2721,20 грн. - штрафу та 1848,87 грн., грн. - пені, доведені суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим позов підлягають задоволенню, в частині стягнення 146,62 грн. пені суд відмовляє, як необгрунтовано заявлені до стягнення.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 426, 509, 525, 526, 530, 546, 551, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 43, 47, 48, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа", кодЄДРПОУ 31641975 (61022, м.Харків, вул. Сумська, 49, к. 4, (у т.ч. р/р 26002256760011 в АКБ "Базис", МФО 351760) на користь Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", код ЄДРПОУ 31815383 (04053, м.Київ, вул. Артема, 1-5, приміщення 814 ( у т.ч. р/р 2600409163 в ВАТ "СЕБ БАНК", МФО 300175) - 14 907,00 грн. - основної заборгованості, 1399,31 грн. - інфляційних, 3% річних у розмірі 231,11 грн., 2721,20 грн. -штрафу та 1848,87 грн., грн. -пені, 211,07 грн. витрат по сплаті державного мита та 117,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 146,62 грн. пені - відмовити.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2009р.