"25" березня 2014 р. м. Київ К/9991/38059/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
за участю секретаря судового засідання: Горголь І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2010 року
у справі № 2а-46881/09/1670
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2010 року, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Полтавський домобудівельний комбінат» (далі - ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві; відповідач) задоволено. Скасовано рішення № 0000042202/0 від 30 січня 2009 року, № 0000042202/1 від 01 квітня 2009 року, № 0000042202/2 від 17 червня 2009 року, № 0000042202/3 від 03 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» витрати із сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2010 року та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Крім того, ДПІ у м. Полтаві заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - ДПІ у м. Полтаві на Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 84/23/01270581 від 21 січня 2009 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000042202/0 від 30 січня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 222 736,75 грн.
За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято рішення № 0000042202/1 від 01 квітня 2009 року, № 0000042202/2 від 17 червня 2009 року та № 0000042202/3 від 03 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну надходження на митну територію України обладнання за імпортним контрактом № UK 7-01/07 від 16 січня 2007 року, укладеним з нерезидентом «Hess Maschinenfabrik GmbH & Co. KG» (Німеччина).
Відповідно до статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Cудовими інстанціями встановлено, що граничні терміни поставки обладнання за контрактом № UK 7-01/07 від 16 січня 2007 року нерезидентом порушувались, у зв'язку з чим ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» вживало заходи з метою отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України на продовження термінів надходження товару на митну територію України в законодавчо встановленому порядку, одна так її і не отримало.
Водночас задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із статтею 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Пеня, передбачена статтею 4 Закону № 185/94-ВР, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю правовою природою.
Згідно із статтею 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, нарахування пені за порушення позивачем вимог статті 2 Закону № 185/94-ВР здійснено податковим органом за період з 01 травня 2007 року по 27 червня 2007 року, а відтак штрафні (фінансові) санкції в розмірі 222 736,75 грн. застосовано відповідачем до ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» оскаржуваними рішеннями № 0000042202/0 від 30 січня 2009 року, № 0000042202/1 від 01 квітня 2009 року, № 0000042202/2 від 17 червня 2009 року та № 0000042202/3 від 03 вересня 2009 року поза межами визначеного статтею 250 ГК України гранично допустимого строку.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Замінити в даній справі відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.