"25" березня 2014 р. м. Київ К/800/34951/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
та секретаря Бруя О.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійного захворювання України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійного захворювання України в Сімферопольському районі про стягнення заборгованості,
встановила:
У січні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь звернулось до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійного захворювання України в Сімферопольському районі про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим суми не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за серпень-вересень 2012 року в розмірі 1210,64 грн. та 7,04 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2013 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим суми не відшкодованих витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, ОСОБА_5 за серпень-вересень 2012 року в розмірі 588,52 грн. та 4,64 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року скасувати та прийняти нове в рішення.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове в рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційних скаргах, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК в період з серпня 2012 року по вересень 2012 року кожного місяця підписували акті щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК до актів та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.
Судами встановлено, що розбіжності в розмірі 8180,02 грн. (з них 1210,64 грн. - основний розмір пенсії; 7,04 грн. - поштові витрати на доставку основного розміру пенсії; 83,60 грн. - щомісячна цільова грошова допомога 6845,76 грн. - державна адресна допомога; 32,98 грн. - поштові витрати на доставку адресної допомоги) виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5
В частині відмови в задоволенні позовних вимог, що стосується відшкодування державної адресної допомоги, колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Пунктом 5 статті 24 вищевказаного Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що на відповідача покладено обов'язок співпрацювати з іншими фондами соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Механізм відшкодування Фондом Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначений Порядком відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був узгоджений в Міністерстві праці та соціальної політики України, затверджений головою Пенсійного фонду України га Головою правління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Кабінет Міністрів України постановою від 26.03.2008 року № 265 установив, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, передбачений статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.
Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.
Враховуючи вищенаведене законодавство та зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу пенсії по інвалідності та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06 червня 2011 року №21-57а11, від 20 червня 2011 року № 21-59а11, від 14 листопада 2011 року №21-364а11, від 14 листопада 2011 року № 21-343а11 та від 21 листопада 2001 року №21-361а11.
Задовольняючи позовні вимоги в частині щодо відшкодуванні витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за серпень-вересень 2012 в розмірі 1210,64 грн. та 7,04 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії суд першої інстанції виходив з того, що виплата пенсій застрахованим особам, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 здійснюється на підставі належних документів, передбачених Порядком від 27.04.2007 № 24.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для відшкодуванні витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7 відсутні, оскільки дані про особу, якій виплачується пенсія не співпадають з даними особи, з якою стався нещасний випадок і якій встановлена інвалідність.
Слід зазначити, що про правомірність призначення та виплати пенсій може йти мова лише у разі наявності в пенсійній справі всіх необхідних документів і відповідності викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що оскаржуване рішення суду першої та апеляційної інстанцій не можна вважати такими, що прийняті на підставі повно та всебічно досліджених фактичних обставин справи, оскільки судами не було досліджено особові справи потерпілих, інформація та дані яких є підставою для задоволення чи відмови в задоволенні позовних вимог в частині щодо відшкодування витрат на виплату пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки обставинам у справі та не перевірили обґрунтованість вимог позивача в цій частині позовних вимог та дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до пункту 2 статті 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення
Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійного захворювання України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійного захворювання України в Сімферопольському районі про стягнення заборгованості - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній