"17" березня 2014 р. м. Київ К/9991/1820/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства «Обласна база спеціального медичного постачання»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010
у справі №2а-32/10/0670
за позовом Комунального підприємства «Обласна база спеціального медичного постачання»
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, - ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2010 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.12.2009 №0012232302.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2010 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в позові.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
ДПА у м.Житомирі проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб?єктами підприємницької діяльності, а саме господарської одиниці позивача - аптеки, що розташована у м.Житомирі по вул.Комерційна, 2, за результатами якої складено акт від 03.12.2009.
За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.6 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що полягало в здійсненні реалізації лікарських засобів вітчизняного та імпортного виробництва, за наявності пільгового торгового патенту.
На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0012232302 від 18.12.2009 в розмірі 8320 грн.
Пунктом 1 частини 3 статті 1 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання.
Частиною 6 статті 3 цього Закону передбачено видачу пільгових торгових патентів суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням товарів вітчизняного виробництва, та наведено перелік таких товарів, до яких, зокрема, відносяться готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження).
Виходячи з конструкції частини 6 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» взагалі та її абзацу 22, термін (незалежно від країни їх походження) має поширення не на весь перелік товарів, визначених у цьому абзаці, а тільки на індивідуальні діагностичні прилади.
У разі якщо в асортименті реалізованих лікарських засобів, препаратів, медичного приладдя, санітарно-гігієнічних виробів вітчизняного виробництва мають місце інші товари, не включені до вищевказаного переліку, то суб'єкт підприємницької діяльності втрачає право придбання пільгового торгового патенту. У такому разі йому необхідно придбавати торговий патент на загальних підставах відповідно до частин 4 і 5 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Виходячи із наведеного, для аптек, які знаходяться у комунальній власності, зазначеним Законом не встановлено окремих пільг щодо порядку придбання торгового патенту, а тому свою діяльність вони повинні здійснювати відповідно до вимог цього Закону.
З огляду на те, що позивачем здійснювалась роздрібна торгівля медичними препаратами іноземного виробництва без придбання відповідного торгового патенту, судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про правомірність рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Така позиція викладена і в листі Державної податкової адміністрації від 25.04.2008 №5160/5/15-0416 «Щодо видачі пільгових торгових патентів для аптек, які знаходяться у комунальній власності», однак судом першої інстанції при прийнятті рішення було надано перевагу листу Головної ДПІ України №14-314/10-6185 від 19.09.1996 та відповіді надрукованій в журналі «Вісник податкової служби України» за квітень 2006 року №14, які помилково кваліфікувались судом як податкові роз?яснення.
Доказів надання йому податкового роз?яснення відповідно до Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2003 № 176 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2003 за № 326/764, позивачем не надано.
За встановлених обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з мотивів наведених у касаційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Обласна база спеціального медичного постачання» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун