"18" березня 2014 р. м. Київ К/9991/23195/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сватко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вегаторг»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року
по справі №2а-11078/10/0470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вегаторг» (надалі - ТОВ «Вегаторг»)
до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Південна МДПІ у м.Кривому Розі Дніпропетровської області)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
ТОВ «Вегаторг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Південної МДПІ у м.Кривому Розі №1002481502/0 від 26.08.2010р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року, залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Вегаторг» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, Південною МДПІ у м.Кривому Розі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку наданої ТОВ «Вегаторг» 19.07.2010р. податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р., про що складено акт №313/152/35601407 від 16.08.2010р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 та п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7, п.10.6 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.12.1, 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1002481502/0 від 26.08.2010р., яким ТОВ «Вегаторг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2010р. у розмірі 98568,00грн.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, навів та надав належні докази на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що в декларації з ПДВ за червень 2010р. позивачем була задекларована сума бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 98568,00грн. До декларації був наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) та довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (Додаток 2).
З Додатку 2 вбачається, що сума бюджетного відшкодування за червень 2010р. утворилась в результаті врахування від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме: від'ємне значення березня 2008р. в сумі 95721,00грн., яке утворилось в результаті придбання основних фондів; від'ємне значення лютого 2010р. в сумі 11666,67грн., яке утворилось в результаті придбання консультаційних послуг; від'ємне значення інших попередніх податкових періодів з 2008р. по 2010р., яке утворилося в результаті нарахування податкового кредиту в деклараціях за такі періоди на загальну суму 1108,87грн., яке сформоване в наслідок оплати орендної плати; від'ємне значення інших попередніх податкових періодів з травня 2008р. по квітень 2010р., яке утворилося в результаті нарахування податкового кредиту в деклараціях за такі періоди на загальну суму 71,00грн., яку сформоване в наслідок оплати послуг поштової пересилки.
Всі суми від'ємного значення попередніх податкових періодів були фактично сплачені постачальникам, що підтверджується копіями платіжних документів.
Як свідчить акт перевірки, позиція відповідача щодо прийняття податкового повідомлення - рішення обґрунтовується тим, що позивачем порушено п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого, окрім іншого зазначено, що не має право на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Разом з тим, податковий кредит березня 2008р., в результаті нарахування якого виникло право на бюджетне відшкодування в сумі 95721,00грн., був сформований позивачем внаслідок придбання нежитлової будівлі, яка з урахуванням вимоги п.п.8.2.1, п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпадає під визначення основних фондів та належить до 1 групи основних фондів.
Таким чином, обмеження, встановлене абз. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не стосується ТОВ «Вегаторг», а тому висновок акту перевірки про порушення ТОВ «Вегаторг» наведеної норми закону при декларуванні бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010р. є безпідставним.
Що стосується іншої частини бюджетного відшкодування в сумі 2847,00грн., то необхідно зазначити, що обсяг оподатковуваних операцій ТОВ «Вегаторг» за останні 12 календарних місяців становить 8550,00грн. (що підтверджується даними акту перевірки), тобто ця сума перевищує суму 2847,00грн., заявлену до бюджетного відшкодування, що також вказує на те, що обмеження, встановлене абз. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість» в даному випадку не застосовується.
Посилання суду першої інстанції на те, що внаслідок відмови позивача в наданні витребуваних первинних документів податковий орган був частково обмежений в можливості перевірки обґрунтованості права платника податку на бюджетне відшкодування, є помилковими.
Так, матеріалами справи підтверджується та в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Вегаторг» на лист Південної МДПІ від 21.07.2010р. №18434/10/15-233 були надані пояснення стосовно формування суми бюджетного відшкодування за червень 2010р., в яких були детально описані всі операції та порядок нарахування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, у т.ч. щодо формування бюджетного відшкодування в сумі 95721,00грн. в результаті придбання основних фондів. У наданні копій документів було відмовлено, оскільки проведення камеральної перевірки здійснюється на підставі даних податкової декларації та не передбачає надання копій документів.
При цьому згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Окрім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
Отже, Південна МДПІ у разі недостатності інформації щодо формування суми бюджетного відшкодування ПДВ мала право провести виїзну документальну перевірки, в ході якої дослідити оригінали первинних документів щодо формування сум ПДВ.
Стосовно того, що позивач не має право заявляти бюджетне відшкодування в червні 2010р., оскільки від'ємне значення ПДВ було сформовано та сплачене постачальникам товарів (робіт, послуг) не в травні 2010р., а раніше в попередніх податкових періодах.
Слід зазначити, що відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон №168/97-ВР) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон №168/97-ВР не обмежує термін "попередній період" лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.
Також слід зазначити, що твердження суду першої інстанції про те, що акт перевірки містить посилання на порушення п.п.5.12.1, 5.12.2, 5.12.3 та 5.12.4 п.5.12 ст.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, є безпідставним, оскільки саме по собі посилання на норму закону без зазначення, в чому полягає саме порушення, не може бути підставою для винесення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.
Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вегаторг» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вегаторг» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області №1002481502/0 від 26.08.2010 року.
Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов