"27" березня 2014 р. м. Київ К/800/21924/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.
Винокурова К.С.
Кочана В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі за позовом першого заступника прокурора Малиновського району м.Одеси в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси до Публічного акціонерного товариства "Одеське спеціальне конструкторсько - технологічне бюро продовольчого машинобудування" про стягнення заборгованості,
В вересні 2009 року перший заступник прокурора Малиновського району м.Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси до Публічного акціонерного товариства "Одеське спеціальне конструкторсько - технологічне бюро продовольчого машинобудування", в якому (з врахуванням уточнень та зменшення позовних вимог) просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, в сумі 3248,58 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 3248,58 грн. заборгованості по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсіонери ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які здобули науковий стаж на Державному підприємстві «Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Одеське СКТБ «Продмаш», зареєстроване в УПФУ в Малиновському районі м.Одеси як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, отримують пенсію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
На виконання вимог ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №372 УПФУ в Малиновському районі м.Одеси надсилались відповідачу повідомлення про відшкодування витрат на фінансування різниці у розмірі пенсій наукових працівників за рахунок коштів підприємства за період з 01.08.2008р. по 01.04.2009р.
Проте, вказані повідомлення були залишені відповідачем буз задоволення, в зв'язку з чим його борг за підрахунками органу Пенсійного фонду склав 3248,58 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідач не був державною бюджетною науковою установою, організацією та вищим навчальним закладом III-IV рівнів акредитації, а згідно з Довідкою з ЄДРПОУ №9007 від 13.12.2006р. його формою власності є приватна власність, тому у відповідності до ст.28 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» він мав відшкодовувати виплачувані його колишнім працівникам наукові пенсії за рахунок власних коштів.
Проте, колегія суддів, здійснивши касаційний перегляд справи, вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Частиною ж 9 вказаної статті встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, всупереч приписам ст.159 КАС України суди попередніх інстанцій не дослідили подані відповідачем докази та не перевірили його посилання на те, що до 1993 року Одеське СКТБ Продмаш на 100% фінансувалось за рахунок державного бюджету й лише 18.01.1994р. воно було корпоратизоване у Відкрите акціонерне товариство й тільки після цього відсоток бюджетного фінансування зменшився, але до 2005 року був більш як 70 %.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій, не дослідивши всіх обставин даної справи, передчасно дійшли висновку про задоволення позовних вимог.
За правилами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
За таких обставин, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеське спеціальне конструкторсько-технологічне бюро продовольчого машинобудування" задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Винокуров К.С.
Кочан В.М.