Провадження 22ц/790/2274/14 Головуючий 1 інстанції - Хорунжий І.Д.
Справа № 2-2042/05 Доповідач - Пилипчук Н.П.
Категорія - спадкові
27 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Трішкової І.Ю.,
Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Черепаха С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_3 4 жовтня 2005 року звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його брат - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким він проживав в АДРЕСА_1. Крім позивача других спадкоємців після смерті брата немає. Про те, що після смерті брата відкрилась спадщина у вигляді вкладу в ощадному банку України він не знав, тому і не звертався в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. В кінці вересня 2005 року дружина в старих речах померлого брата випадково знайшла ощадну книжку на ім'я ОСОБА_4, з якої позивач взнав, що на ім'я брата є вклад в Ощадбанку України на рахунку НОМЕР_1 в філіалі № 2838/017 (відділення сел. Комсомольське). Позивач, вважаючи поважною причиною пропуск строку для звернення з заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини, просив суд визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено. Вирішено визначити додатковий строк для прийняття спадщини протягом одного місяця з дня вступу рішення в законну силу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм права. Вказує, що він не залучався до участі у справі, хоча є спадкоємцем померлого ОСОБА_2, не залучались інші спадкоємці, а Комсомольська селищна рада є неналежним відповідачем. Вказує, що він у встановлений строк звертався до Зміївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак на час відкриття спадщини був неповнолітнім і йому було роз'яснено, що він зможе це зробити в інший час. Вказує, що він прийняв спадщину фактично, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
У відповідності до ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обґрунтовано доведено поважність причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Апеляційним судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть 14 січня 2004 року зроблено відповідний актовий запис № 15. .
За життя ОСОБА_4 мав вклад в Ощадбанку України на рахунку НОМЕР_1 в філіалі № 2838/017 (відділення сел. Комсомольське).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином померлого ОСОБА_4 і на час смерті батька був неповномлітнім (а.с. 28).
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України для малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також тих, цивільна дієздатність яких обмежена, законодавець робить виняток і незалежно, де і з ким вони проживають і чи подали останні заяву до нотаріуса про прийняття спадщини у встановлений законом строк, вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо їх представники від спадщини не відмовилися.
За таких обставин ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, постановив рішення, яким вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_2 в той час, як останній не був залучений до участі у справі.
За таких обставин висновок суду щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_3 є передчасним.
Оскільки діюче цивільно-процесуальне законодавство не передбачає можливості залучення до участі у справі співвідповідача на стадії апеляційного провадження, у задоволенні позову необхідно відмовити з тих підстав, що рішенням суду вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
ОСОБА_3 не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до належного кола відповідачів, якими є спадкоємці померлого, що прийняли спадщину.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого є, згідно п.3, п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права. Необхідно ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14 жовтня 2005 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -