Справа № 2-2025/10
Номер провадження 22-ц/786/1052/14
Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є.В.
Доповідач Чічіль В. А.
25 березня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2014 року про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 2 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Полтави про перерахунок додаткової пенсії,-
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив змінити спосіб виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 2 липня 2010 року, стягнувши з Управляння пенсійного фонду України на свою користь 143 567,51 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ця сума нарахована йому відповідно до зазначеного судового рішення, як доплати до пенсії, передбаченої ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат за період з 1 листопада 2011 року по 30 листопада 2013 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2014 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржено ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення заявлених ним вимог про зміну способу виконання рішення суду.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
З урахуванням положень цієї статті, зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду та відстрочення або розстрочення його виконання є крайнім заходом, який вживається судом, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках.
Як убачається з матеріалів справи, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 2 липня 2010 року зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок, призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши з 24 грудня 2009 року обчислення пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати, з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1., відповідно до ст. ст. 50, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провівши з 24 грудня 2009 року її обчислення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 23 грудня 2009 року, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У решті позову відмовлено, вирішено питання судових витрат.
24 травня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 24304769 та ВП №24304352 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2025/10 від 21 січня 2011 року, виданого на підставі вищевказаного рішення суду (а.с. 45, 54).
Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про зміну порядку виконання рішення суду на виконанні в органах державної виконавчої служби відсутнє виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-2025/10 від 21 січня 2011 року.
У свою чергу, постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження стягувачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалися та є чинними.
З цих підстав, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення суду є безпідставною, оскільки питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду може вирішуватись виключно під час здійснення його примусового виконання, однак у даному випадку виконавче провадження закінчено.
Окрім того, вимога заяви щодо стягнення з Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави будь-яких сум, що нараховувались на виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 2 липня 2010 року, у порядку зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, передбаченому ст. 373 ЦПК України, не відповідає вимогам процесуального права, оскільки суперечить змісту ухваленого у даній справі рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести її виплати без визначення конкретної суми.
У свою чергу, порушене заявником ОСОБА_1 питання може бути підставою для пред'явлення відповідного позову, предметом якого є стягнення заборгованості по виплаті недоплаченої пенсії.
Посилання апелянта на те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законодавстві, з огляду на наступне.
Виконання рішення суду в цивільній справі здійснюється відповідно до статей 367-389 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових актів.
Ухвалюючи рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 2 липня 2010 року, місцевий суд керувався чинними на момент постановлення судового рішення нормами цивільного процесуального законодавства, тому підстав для виконання рішення суду у порядку адміністративного чи будь-якого іншого судочинства не вбачається.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 п. 1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі: Чічіль В.А.
Судді: Кузнєцова О.Ю.
Хіль Л.М.
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.