11 березня 2014 року м. Київ К/9991/21247/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року у справі № 2а-10483/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-консалтингова фірма «Антаго» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-консалтингова фірма «Антаго» звернулось до суду з позовною заявою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 31.05.2011 року, невизнання та анулювання задекларованої товариством в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суми податкового зобов'язання та суми податкового кредиту, зобов'язання поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці товариства задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року суму податкового зобов'язання та суму податкового кредиту.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Науково-консалтингова фірма «Антаго» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 31.05.2011 року, в якому зазначено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що у сукупності вказує на нікчемність правочинів.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення зазначеної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялась податкова звітність позивача відповідно до ст.76 Податкового кодексу України, відсутні посилання на декларації (розрахунки), що повинні перевірятись, не зазначено порушення порядку їх заповнення, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг, не зазначено виявлених порушень при правильності відображення показників, тощо.
При цьому не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року у справі №2а-10483/11/1270 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.