"26" березня 2014 р. м. Київ К/9991/72420/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Васильченко Н.В.,
Чумаченко Т.А.,
секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Плосківської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, -
У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати рішення Плосківської сільської ради Броварського району Київської області № 47V-VI від 15.03.2011, № 11ІІ-УІ від 20.12.2010, № 757 від 27.10.2010 та зобов'язати відповідача переглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під індивідуальне будівництво гаража площею 0,0018 га по АДРЕСА_1.
Свої вимоги мотивував тим, що з 1992 року користується земельною ділянкою площею 0,0018 га, що розташована по АДРЕСА_1. У жовтні 2010 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво гаража площею 0,0018 га (3х6 м) біля будинку-гуртожитку № 4 по АДРЕСА_1. Рішенням Плосківської сільської ради Броварського району № 757-ХХХХ-V від 27.10.2010 йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво гаража площею 0,0018 га (3х6 м) біля будинку-гуртожитку АДРЕСА_1 за рахунок земель прибудинкової території. Посилаючись на протест Броварського міжрайонного прокурора № 5095 від 02.12.2010 сільською радою прийнято рішення № 11-ІІ-VІ від 20.12.2010 про скасування попереднього рішення ради. Однак за результатом повторного звернення з аналогічною заявою, рішенням Плосківської сільської ради Броварського району № 47V-VI від 15.03.2011 у її задоволенні йому було відмовлено.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Плосківської сільської ради Броварського району Київської області № 47V-VI від 15.03.2011, № 11ІІ-УІ від 20.12.2010, № 757 ХХХХ-V від 27.10.2010. Зобов'язано Плосківську сільську раду Броварського району Київської області розглянути на черговій сесії Плосківської сільської ради заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під індивідуальне будівництво гаража площею 0,0018 га по АДРЕСА_1.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу Плосківська сільська рада Броварського району, посилаючись на законність рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Встановлено, що рішенням Плосківської сільської ради Броварського району № 757-ХХХХ-V від 27.10.2010 ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво гаража площею 0,0018 га (3х6 м) біля будинку-гуртожитку АДРЕСА_1, за рахунок земель прибудинкової території.
02.12.2010 Броварським міжрайонним прокурором на вказане рішення Плосківської сільської ради Броварського району внесено протест, у якому вимагалось його скасувати з посиланням на порушення вимог статті 42 Земельного кодексу України.
На підставі протесту Броварського міжрайонного прокурора № 5095 від 02.12.2010, у якому вказувалось про порушення радою вимог статті 42 Земельного кодексу України, Плосківською сільською радою Броварського району прийнято рішення про скасування свого попереднього рішення № 757-ХХХХ-V від 27.10.2010.
Рішенням Плосківської сільської ради Броварського району № 47V-VI від 15.03.2011 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво гаража площею 0,0018 га з посиланням на звернення жителів будинку АДРЕСА_1 про те, що вказана земельна ділянка належить до прибудинкової території, а також на протест Броварського міжрайонного прокурора № 5095 від 02.12.2010.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Плосківська сільська рада Броварського району, приймаючи спірні рішення, діяла не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд посилався на те, що хоча площа та межі прибудинкової території не визначались, але з урахуванням того, що Плосківською сільською радою Броварського району Київської області ведуться роботи по її землеустрою, тому питання щодо надання дозволу на розробку землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не може бути вирішено, оскільки мешканці будинку після його реконструкції під жилий будинок матимуть переважне право на користування земельною ділянкою.
За таких обставин судом вказано про відсутність підстав для надання ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво за рахунок земельної ділянки, яка призначена для обслуговування будинку, оскільки порядок використання даних земель визначається співвласниками таких будівель.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 119 Земельного кодексу України, у редакції на час спірних правовідносин, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
У пункті «д» частини 1 статті 121 цього ж кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (частина 7 статті 118 Земельного кодексу, у редакції на спірних правовідносин).
За змістом частини 1 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
У частині 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доводити правомірність рішень у цій справі покладається на Плосківську сільську раду Броварського району.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка належить до земель прибудинкової території гуртожитку АДРЕСА_1
Не заперечуючи факту відсутності визначення площі та меж прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 у селі Плоске, що було підставою для задоволення позову судом першої інстанції, апеляційний суд побудував своє рішення на припущеннях можливого порушення прав інших осіб у майбутньому.
Крім того слід зазначити про безпідставність доводів Плосківської сільської ради Броварського району, викладених у запереченнях на касаційну скаргу, оскільки суд першої інстанції зобов'язав сільську раду розглянути заяву ОСОБА_4, а не зобов'язував виділити спірну земельну ділянку.
З урахуванням викладеного колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції відносно обґрунтованості позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 220, 222,223, 226, 230, 231 КАС України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року скасувати, зашивши без змін постанову Броварського міськрайонного суду від 8 липня 2011 року.
Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: