26 березня 2014 року м. Київ К/800/46136/13
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),
суддів: Ємельянової В.І.,
Рецебуринського Ю.Й.,
здійснивши попередній розгляд справи за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФ) про проведення перерахунку та виплати доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за касаційною скаргою УПФ на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року,
У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку із смертю стягувача за виконавчим листом №2-13414 від 20 жовтня 2010 року, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.
Посилалася на те, що є єдиною спадкоємицею померлого і має право на нараховані, але не отримані кошти.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 січня 2012 року в задоволенні заяви відмовлено.
Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 25 липня 2013 року ухвалу районного суду скасував і постановив нову про заміну сторони виконавчого провадження.
У касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить ухвалу апеляційного суду скасувати з направленням справи для продовження. Зазначає, що цивільна правоздатність особи припиняється в момент смерті, а отже заявниця не має підстав для реалізації невикористаного права ОСОБА_3 на не отриману соціальну допомогу.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав до заміни сторони у виконавчому провадженні.
Відповідно до положень частини першої статті 264 КАС України, частини п'ятої статті 8 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2010 року зобов'язано УПФ провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії ОСОБА_3 відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі зазначеного рішення, яке набрало законної сили, відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. Проте, під час виконавчого провадження стягувач помер.
Спадкоємицею виступає заявниця - ОСОБА_2, тому вона має право бути правонаступником у виконавчому провадженні.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський