№ провадження 11/781/101/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 367 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
25.03.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с.Панчево, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українку, громадянку України, із вищою освітою, одружену, на утриманні двое неповнолітніх дітей, працюючу начальником управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодську, проживаючу в АДРЕСА_1 , раніше не судиму
засуджено за ч.2 ст.367 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного основного покарання - позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік, без позбавлення права обіймати певні посади.
Суд визнав винною ОСОБА_7 за те, що вона в період часу з 11 березня 2010 року по 18 жовтня 2011 року, обіймаючи посаду начальника Управління Пенсійного Фонду України в м.Світловодськ (далі Управління), являючись службовою особою, через службову недбалість, допустила протиправну виплату коштів у вигляді пенсій особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через злочинну самовпевненість, розуміючи і передбачаючи, що внаслідок її неправомірних дій можуть настати суспільно небезпечні наслідки, але протиправно розраховуючи на їх відвернення, умисно порушила свої службові обов'язки стосовно своєї роботи з розгляду документів, що надходять до управління, а також умисно самоусунулась від організації роботи та контролю за реєстрацією, обігом та розглядом документів, виплатою коштів у ПФУ в м.Світловодську, внаслідок чого було незаконно перераховано та виплачено пенсію ОСОБА_8 за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.
В апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 виною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посадив державних органах і органах місцевого самоврядування строком на 3 роки, з сплатою штрафу в розмірі 12750 грн. Свої доводи мотивує тим, що при винесенні вироку суд обґрунтовано дійшов висновку про службову недбалість ОСОБА_7 , спричинення істотної шкоди держаним інтересам, наявності ознак злочину передбаченого ч.2 ст. 367 КК України в її діях і бездіяльності та причинного зв'язку між ними і суспільно небезпечними наслідками у вигляді шкоди економічній безпеці держави, але не правильно зробив висновок про обсяг вини засудженої лише стосовно певного періоду виплати коштів перерахунку пенсії ОСОБА_8 . Також, у вироку взагалі не визначив розмір завданої шкоди, помилково не врахував обставини перерахунку і виплати його розміру іншим 10 громадянам. Вважає, що вина ОСОБА_7 повністю доведена матеріалами досудового розслідування та даними судового розгляду справи. Так, надавши показання під час судового розгляду справи сама засуджена частково підтвердила висновки державного обвинувачення про наявність її вини. Суспільна небезпека її дій і разом бездіяльності в цьому випадку, найшла своє відображення саме в тому, що ОСОБА_7 , будучи державним службовцем, зобов'язана діяти лише в державних інтересах відповідно до вимог законодавства, на власний розсуд знехтувала цими вимогами трактуючи по своєму і стверджуючи, що перевірка наявності підстав для призначення і перерахунку пенсії та коштів, які нараховуються і виплачуються пенсіонерам є безпосереднім обов'язком спеціалістів з призначення пенсій та спеціалістів з виплати пенсій, а контроль за їх діяльністю покладається на чальника відділу з призначення і виплати пенсій, яка є заступником пальника управління. Вина ОСОБА_7 підтверджується, документами пенсійних справ вищевказаних громадян, до яких долучені зазначені фіктивні виконавчі документи, бірками на цих фіктивних документах замість резолюцій, а також і бірками на інших виконавчих документах інших пенсійних справах що були досліджені в судовому засіданні, відсутності у справах рішень суду, даних про реєстрацію вхідних документів, що свідчить про системність порушень службових обов'язків, їх очевидність. При призначенні покарання, суд першої інстанції не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_7 , як державний службовець, який згідно Конституції України повинен діяти лише в порядку і спосіб передбачений законом, яка усвідомлювала, що її діями може бути завдана шкода економічним інтересам держави, а для запобігання економічній безпеці держави прийнято нормативні акти, якими обмежено розміри і терміни виплат певних соціальних виплат, а також що дефіцит Пенсійного Фонду України складає 30 мільярдів гривень - заходів до запобігання завдання шкоди в сумі понад 1 мільйон гривень державним інтересам не вживала. Вину в інкримінованому їй злочині взагалі не визнала, у вчиненому не розкаялась, всіляко намагалась ввести суд в оману стосовно своєї непричетності до скоєного нею злочину, що свідчить про її стійке небажання стати на шлях виправлення;
- захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 просить вирок суду в частині її засудження за ч.2 ст. 367 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю в її діях складу злочину. Зазначає, що під час досудового слідства у справі за обвинуваченням ОСОБА_7 були допущені факти грубого порушення вимог закону і службових підроблень, залишені без уваги судом першої інстанції. Порушено право на захист, оскільки після завершення досудового слідства обвинуваченій були надані матеріали кримінальної справи у кількості 3-х томів (том № 1 - на 274 аркушах, том № 2 - на 225 аркушах та том №3 - на 324 аркушах), однак після завершення ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, у справі з'явилися документи, не надані на ознайомлення, а зазначене вказує на фальсифікації Крім того, суд не надав оцінки наявним у справі доказам, якими достовірно засвідчено, що будь-якого перерахунку та виплати пенсії вказаному пенсіонерові у період з 01.01.2008 по 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України у м. Світловодську не здійснювало. Судом не вмотивовано, у чому виражається шкода, нібито завдана державі. Обсяг обвинувачення, від якого захищалася ОСОБА_7 у суді, обумовлює потребу більш детального аналізу, з урахуванням всіх елементів складу інкримінованого злочину. Що стосується недостовірних виконавчих документів, то ОСОБА_7 не знала, і не могла знати про існування таких підроблених документів, тому і не могла проконтролювати їх реєстрацію та результати їх розгляду відповідальними за перерахунок пенсій особами.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав частково свою апеляцію та просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через порушення кримінально-процесуального законодавства, засуджену ОСОБА_7 та в її інтересах захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляцію захисника та просили вирок суду скасувати, а справу закрити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та захисника слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 334 КПК України ( в ред.1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Складаючи вирок, суд зобов'язаний додержуватись вимог ст.334 КПК ( в ред.1960 року). У мотивувальній частині вироку, зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину, тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання. Порушення при складенні вироку вимог статей 332-335 КПК України ( в ред.1960 року) може бути підставою для його скасування.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи судом зазначених вимог даної статті кримінально-процесуального закону не дотримано.
Згідно обвинувачення, ОСОБА_7 пред'явлено те, що вона допустила протиправну виплату пенсій 14 громадянам на загальну суму 532 119, 23 грн.
Як вбачається з постанови прокурора про зміну обвинувачення в суді від 28 лютого 2012 року, ОСОБА_7 ставиться в провину те, що за сприяння її службової недбалості, Управлінням незаконно проведено перерахування та виплату пенсії 11 громадянам на загальну суму 1 131 553 грн.
А суд визнав винною ОСОБА_7 , зазначивши обвинувачення, пред'явлене останній стосовно певного періоду виплати коштів перерахунку пенсії тільки одному ОСОБА_8 , та не врахував пред'явлене обвинувачення ще й по іншим 10 громадянам, які вказані в обвинувальному висновку та не визначив розмір завданої шкоди, а в резолютивній частині вироку засудив за ч.2 ст.367 КК України як службову недбалість, якою завдано істотної шкоди державним інтересам, при цьому 10 епізодів залишилися без прийнятого рішення.
Крім того, згідно постанови прокурора про зміну обвинувачення в суді від 28 лютого 2012 року, ОСОБА_7 ставилося за провину те, що за сприяння її службової недбалості, Управлінням за розпорядженням від 07.10.2010 року незаконно проведено перерахування та виплату пенсії ОСОБА_8 в період жовтня 2010 - жовтня 2011 року на загальну суму 188 178,43 грн.
Проте, суд визнав ОСОБА_7 винною в тому, що їй в провину ні органами досудового слідства, ні органами обвинувачення під час розгляду справи в суді не ставилось і призначив покарання, що є не допустимим.
Також у своєму вироку місцевий суд взагалі не зазначив суму, яка на його думку була незаконно нарахована та виплачена ОСОБА_8 в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, а також не вказав, чому державним інтересам було завдано істотної шкоди.
Більше того, суд першої інстанції в своєму вироку належним чином не навів та не обґрунтував, чому він не взяв до уваги всі інші епізоди безпідставного нарахування та виплати пенсій іншим особам, які ставились в провину засудженій.
Відповідно до вимог ст. ст. 323, 324, 334, 335 КПК України ( в ред.1960 року) вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і належно мотивованим.
Однак, із мотивувальної частини вироку є незрозумілим, що судом встановлено під час судового розгляду, які фактичні обставини справи та які мотиви на підтвердження обвинувачення.
Така невідповідність, незрозумілість та суперечливість змісту обвинувального вироку вказує на порушення ст. ст. 334, 335 КПК України ( вред.1960 року) і дає достатні підстави сумніватися у його законності й обґрунтованості.
Згідно ст.374 ч.7 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи 16.07.2013 року ухвалою колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.03.2013 року щодо ОСОБА_7 скасовано, а матеріали кримінальної справи направлено на новий судовий розгляд, з вказівкою на необхідність перевірки доводів апелянтів, викладених в апеляціях щодо неправильності кваліфікації дій засудженої, дослідити всі докази по справі та дати юридичну оцінку діям ОСОБА_7 .
Крім того, було чітко зазначено, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою всі інші епізоди безпідставного нарахування та виплати пенсії іншим особам, які ставились в провину засудженій
Проте вищезазначені вимоги закону та вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, суд першої інстанції не виконав.
Фактично, місцевий суд обмежився переписуванням вироку місцевого суду від 29.03.2013 року щодо ОСОБА_7 , який був скасований ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області від 16.07.2013 року та залишенням кваліфікації за обвинуваченням.
Згідно ст.ст.367 ч.1 п.1, 368 ч.2 п.1 КПК України ( в ред.1960 року) підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства. Дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним коли не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У зв'язку із скасуванням вироку через порушення вимог КПК України ( в ред.1960 року) які є істотними, з поверненням справи на новий судовий розгляд, колегія суддів не входить в обговорення питань щодо винуватості ОСОБА_7 , застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та правильності призначення покарання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно врахувати вищевикладене, усунути порушення кримінально-процесуального законодавства, які стали підставами для скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, який слід провести згідно вимог ст. 22 КПК України ( в ред.1960 року), всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати належну правову оцінку діям засудженої, перевіривши належним чином твердження, зокрема і ті, які зазначені в апеляціях.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України ( в ред.1960 року) п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного суду
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 грудня 2013 року щодо ОСОБА_7 - скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2